Директор Володимир-Волинського ВУКГ Сергій Луцюк: про тарифи, борги підприємства та його боржників і не тільки

20.05.2021 | Інтерв'ю

Переглядів: 62

   Днями Володимир-Волинське УВКГ повідомило про намір здійснити коригування тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у місті. Інформація спричинила хвилю обурення серед населення. Директор підприємства Сергій ЛУЦЮК  пояснив причину коригування, а також розповів про роботу водоканалу. Зокрема, про борги, які йому дісталися у спадок, втрати води, боржників, проблемні ділянки, повірку та встановлення лічильників, інше.

Сергію Івановичу, ви на посаді керівника уже другий рік. Поділіться, у якому стані прийняли підприємство, які першочергові завдання стояли перед вами та що вдалося зробити?

– Мене призначили на посаду директора Володимир-Волинського УВКГ наприкінці жовтня 2019 року. На той час підприємство було неплатоспроможним і знаходилося  на межі банкрутства, але не було охочих оголосити його банкрутом. Основне завдання, яке постало переді мною, – вивести на платоспроможний стан. Тільки по податкових платежах заборгованість сягала майже 8 мільйонів гривень. Це шалені кошти. Проаналізувавши причини її виникнення, нами були розроблені шляхи погашення. Крім бюджетних платежів, понад мільйон гривень була заборгованість за електроенергію, до мільйона – по заробітній платі, яку вдалося виплатити першочергово. По електроенергії частково підприємство сплатило борг, частково вдалося реструктуризувати. Сьогодні він становить 400 тисяч гривень. Що стосується податкових платежів, їх розділили на місцевий та державний бюджети. 600 тисяч податку – на прибуток місцевого бюджету, який був не оплачений з 2013 року. Якщо до нього додати пеню та штрафні санкції, борг сягає півтора мільйона гривень. Ці кошти сплачувалися до місцевого бюджету. Спільно з керівництвом міста та депутатським корпусом було прийнято рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податку та штрафних санкцій, які автоматично у день сплати повернулися у місто. Що стосується платежів до державного бюджету, ця заборгованість основним чином складалася із податку на додану вартість, і становила 5,5 мільйона гривень включно зі штрафними санкціями та пенею. Ми довго вели перемовини із податковою інспекцією щодо реструктуризації боргу, однак нам відмовляли, посилаючись на законодавство, яке говорить про відсутність шляхів погашення заборгованості. За підтримки місцевої влади та народного депутата Ігоря Гузя була організована зустріч із заступником Голови Державної  податкової служби України Михайлом Тітарчуком, у ході якої вдалося домовитися про податкову розстрочку. Тепер  щомісяця сплачуємо по 200 тисяч гривень боргу, плюс 90 тисяч становить оплата за електроенергію. Варто зазначити, усі ці платежі не враховані у тарифи.

– Чому пішли шляхом реструктуризації боргу, а не просили коштів з міського бюджету?

– Ми вели діалог з керівництвом міста щодо вирішення цього питання, але завдяки моєму досвіду роботи та знанню податкового законодавства, прийняли рішення реструктуризувати борг, зігравши на певних нюансах того ж податкового законодавства. Таким чином, замість того, аби сплатити 5,5 мільйона гривень боргу та 2 мільйони штрафу, а це, мушу зізнатися, великі кошти як для підприємства, так і для міста, нам вдалося відсудити 2 мільйони штрафних санкцій. Рішення першої інстанції Волинського господарського суду виграли, наразі справа знаходиться у Львівському апеляційному суді.

 – Одним із важливих і водночас болючих питань є підняття тарифів на водопостачання та водовідведення для населення. З чим це пов’язано?

– Насамперед зі зростанням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, підняттям  тарифів на електроенергію, подорожчанням додаткових матеріалів, які використовуються для виробничої діяльності підприємства, також на 20-30% зросли ціни на метал (засувки, водозабірна арматура та інші). Зважаючи на це, було прийнято рішення підвищити тарифи, адже ми не можемо працювати у збиток. Та якщо порівняти Володимир-Волинський з іншими містами, чимало з них підвищили тарифи з січня-лютого. Для прикладу, сусідній Нововолинськ на 18,9%, Ковель – 9,7%. З часу мого призначення на посаду нам вдалося оптимізувати наші витрати: зменшили втрати води на 20% та збільшили реалізацію. У порівнянні з минулими роками, реалізація зросла, не дивлячись на те, що 2020 рік видався непростим. Через це нам вдалося не підіймати тарифи на початку року. На сьогодні діють тарифи з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для всіх споживачів, які були встановленні рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 21.01.2019 №359 і від 23.12.2020 №323 в наступних розмірах: централізоване водопостачання – 12,90 грн/м³ з ПДВ; централізоване водовідведення – 17,94 грн/м³ з ПДВ. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№2189-VIII від 09.11.2017р., до п. 7 Постанови КМУ №869 від 01.06.2011р. «Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», підприємством проводиться перерахунок тарифів шляхом коригування складових частин структури чинних тарифів у зв’язку зі збільшенням з 1 січня 2021 р. росту розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 11,0%, розміру мінімальної заробітної плати на 43,8%, зростання вартості сторонніх організацій за помпування води на 38,7%.

  Коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення до економічно обґрунтованого рівня є необхідним заходом для належного функціонування підприємства, зокрема для здійснення розрахунків за енергоносії, оплати податків, вчасної виплати заробітної плати, недопущення збитковості підприємства та забезпечення споживачів якісними послугами ти питною водою. Отже, нами пропонуються наступні скориговані тарифи для всіх споживачів: централізоване водопостачання 13,78 грн/м³ з ПДВ; централізоване водовідведення 19,36 грн/м³ з ПДВ. Підвищення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для соціально незахищених верств населення буде компенсоване державою через монетизацію пільг і субсидій.

  – Досить часто постає питання, чому у великих містах вода є дешевшою?

– Тут діє закон економіки: при збільшенні виробництва зменшується собівартість одиниці продукції. Тобто великі міста постачають більше води, через це витрати є меншими. Для прикладу, у Нововолинську та Ковелі у середньому водопостачання води становить у 2,3 раза більше, Луцьк у десять разів. Наші тарифи є економічно обґрунтованими, оскільки шляхом ефективного ведення господарювання намагаємося мінімізувати навантаження на сімейні бюджети жителів міста і виважено підходимо до рішення щодо зростання вартості наших послуг.

– Яка ситуація з втратами води? Це стосується як поривів на водогонах, так і необлікованого та несанкціонованого споживання води жителями міста. Яким чином вирішуються ці питання, і на чиї плечі лягає оплата за цю воду?

– Питання втрати води є болючим питанням не лише для нашого підприємства, а й для усіх водоканалів України. На сьогодні вони коливаються від 30-80% і більше. Найзбитковішими є технологічні втрати, оскільки мережі побудовані ще у 70-х роках минулого сторіччя, що говорить про їх зношеність. Замінити у сьогоднішніх умовах їх не реально, оскільки на це потрібні величезні кошти не одного річного бюджету. Разом із тим складність полягає і з технічної точки зору. Що стосується оплати цих втрат, у тарифах передбачено 28% нормативних втрат, решта оплачується з прибутку водоканалу. На жаль, маємо непоодинокі випадки несанкціонованого втручання у роботу лічильників у багатоквартирних будинках, з метою заниження фактичних показників. Тож нерідко до нас звертаються мешканці, у будинках яких встановлені загальнобудинкові лічильники, зі скаргами про зайві куби, за які змушені сплачувати. Як потім з’ясовуємо, у сусідніх помешканнях їхні сусіди через втручання у роботу лічильника користуються водою, за яку не платять. Утім за них це роблять люди, які добросовісно розраховуються за послуги. На сьогодні працівниками водоканалу виявлено понад 20 таких випадків. І саме такі недобросовісні користувачі найчастіше критикують підприємство.

– Чи є проблеми із перевіркою показників лічильника? Мається на увазі, чи допускають власники будинків та квартир контролерів водоканалу до приладів?

– Понад 50% мешканців міста не дають перевірити показники лічильника. Тут закрадаються сумніви: або вони споживають необліковану воду, або мають борг і побоюються відключення водопостачання.

– А чи можливо воно у багатоквартирних будинках?

– Технологічно – ні. Але є методи тампонування каналізації, та у період карантину вони заборонені законодавством.

– Розкажіть детальніше про загальнобудинкові лічильники. Зокрема, для чого їх встановлюють?

 Встановлення приладів комерційного обліку (загальнобудинкових лічильників) передбачене законом про комерційний облік, відбувається як коштом самих мешканців, так і коштом водоканалу та місцевого бюджету. У Володимирі-Волинському прийнято рішення встановлення приладів обліку водопостачання (загальнобудинкових лічильників) коштом місцевого бюджету. Принцип загальнобудинкових лічильників полягає у наступному: уся вода, яка надходить у будинок, повинна бути оплачена. Обсяги спожитої у будівлі води розподіляються між споживачами. Якщо у будинку є помешкання, яке не обладнане лічильниками, усі втрати розподіляються між ними. Якщо ж усі квартири оснащені приладами розподільного обліку, розподіл втрат відбувається пропорційно між усіма жителями будинку.

– Яка ситуація з боржниками?

– Критична. І найгіршим є те, що у період карантину підприємство позбавлене важелів боротьби із ними. Єдиним засобом на сьогодні – звернення до суду. Додам, усі наші звернення задовільнені, 42 справи по стягненню заборгованості знаходяться у виконавчій службі. Однак за квітень вдалося стягнути лише 5 тисяч гривень із загальної суми заборгованості, яка становить понад 4.1 мільйона гривень, що дорівнює двомісячному об’єму послуг водоканалу. Серед злісних неплатників – здебільшого забезпечені люди, чимало з них займається підприємництвом. Є також ті, які принципово роками не платять. Інколи їхній борг сягає понад тридцять тисяч гривень.

– Чимало питань виникає у людей щодо повірки лічильників. А саме: чому цим займаються приватні структури і за кошт населення?

– Повірка лічильників здійснюється як приватними компаніями, так і водоканалом за кошти населення. Оскільки на законодавчому рівні послуги з повірки лічильників у тарифи не включені. Хоча багато людей у соцмережах пишуть про рішення суду щодо оплати послуг підприємством. Зазначу, рішення стосувалося 2017 року упродовж п’яти місяців, коли вартість послуг була закладена у тариф. Згодом у законодавстві відбулися зміни, і ці послуги виключили з тарифів.

– Якою є якість води у місті?

– З упевненістю можу сказати, що вона одна з найкращих по Волині, оскільки відповідає усім затвердженим нормам в Україні. Додам, що у кранах вода є ліпшою за ту, що у джерелах у парку.

Скільки кілометрів мереж є на обслуговуванні підприємства і який відсоток їх зношеності?

– Маємо  46,1 км мереж водогону та 55,9 км – водовідведення. Зношеність складає 80%.

 – З якими проблемами, крім сплати боргу, зіштовхується підприємство сьогодні?

– Одними з них є застаріла техніка, яка у користуванні є економічно недоцільною, та разом із тим для того, аби придбати нову, потрібно закласти її вартість у тарифи, або придбати за гроші місцевого бюджету. Торік коштом  міського бюджету придбано новий каналопромивний комплекс за 2,5 мільйони, який значно полегшує роботу працівників, що займаються обслуговуванням мережі водовідведення. На жаль, нерідко трапляються випадки, коли жителі будинків використовують каналізацію у якості смітника, скидаючи туди весь непотріб. І працівникам доводиться засукавши рукави вигрібати звідти засоби особистої гігієни та інші речі. Прикро, що їхню працю ніхто не цінує, а знаходяться ті, які люблять ще й покритикувати.

– Проблемні ділянки у місті, де найчастіше трапляються аварійні ситуації?

– Коли я прийшов на посаду, були проблеми з електропостачанням у районі військового містечка у період повернення бригади на місце постійної дислокації. Відбувалося відключення електроенергії через надмірне навантаження на електромережі. У зв’язку з відключенням електроенергії ми не мали змоги постачати воду. Підприємством було ініційоване виділення коштів з місцевого бюджету на заміну лінії електропередач, і проблема з електропостачанням зникла. Останнім часом були відключення води у районі Поліської січі та прилеглих вулиць через проведення планових робіт по розподілу обліку, ми хочемо бачити кількість споживання води населенням містам та військовою частиною. Однією із проблемних ділянок є вулиця Кобзарська, на якій розташований водопровід, що проходить понад залізничною колією. Ймовірно, внаслідок вібрації від руху потягів на ньому часто трапляються пориви. Незабаром маємо замінити проблемний відрізок. Також проблеми з водопостачанням відчувають мешканці вулиці Сагайдачного, Володимира Великого та інших прилеглих вулиць  у  районі свинячого ринку. Там не вистачає тиску води. Свого часу було прийнято рішення просвердлити свердловину, але прорахували, що це економічно не вигідно, тому її ліквідували. Наразі водоканалом запропоновано прокладення водопроводу від колишнього танкового полку до Сагайдачного, та під’єднання споживачів приватного сектору до нього. Вже виготовлена ПКД, незабаром буде оголошений тендер на проведення робіт.

– Жителями міста неодноразово неодноразово порушували відновлення роботи колонок…

– Колонки передані на баланс водоканалу, хоча вони не виконують функції централізованого водопостачання. На сьогодні не усі функціонують через зношеність. По можливості намагаємося їх відновлювати, але не завжди це вдається зробити. Для прикладу, на вулиці Антоновича відновили колонку, встановили нові труби, але на глибині, на якій до того вона була пробурена, води вже немає.

– Багатьох мешканців вулиці Шевченка турбує проблема відсутності мереж водовідведення. Чи є можливість виправити ситуацію?

-Так, люди не раз зверталися до нас із цією проблемою. Але там немає багатоквартирної забудови, є лише приватний сектор. Теоретично це можливо зробити, побудувавши помпову станцію і проклавши каналізаційну мережу. Утім вона буде прокладена по одній стороні вулиці, а вартість підключення до неї ляже на мешканців будинків. Тут варто зауважити, що не усі мають кошти на це, крім того, дорожче обійдеться таке задоволення для тих, чиї помешкання знаходитимуться по іншому боці каналізаційних мереж, оскільки роботи по прокладанню під землею труб є дороговартісними. Для прикладу, по вулиці Академіка Глушкова вісім двоповерхових будинків плануємо під’єднати до  каналізаційної мережі, яку збираємося будувати. 70% жителів виступають «за», 30%  кажуть, що їм і так добре. І це у будинках, де потрібні мінімальні вклади для під’єднання. Що можна говорити за вулицю Шевченка?

 – Поділіться планами на найближчий час.

– Як я вже казав, маємо замінити відрізок водопроводу по вулиці Кобзарській, прокласти мережі  від танкового полку до вулиці Сагайдачного. Також заплановане водовідведення для окремих будинків по вулиці Академіка Глушкова. Розробляється проєкт по водопостачанню на вулиці Залізничній. Та найглобальнішим є питання реконструкції очисних споруд, які будувалися ще у 70-х роках минулого століття, і які відпрацювали свої ресурси. Вже є переможець тендеру на виготовлення проєктно-кошторисної документації, який має завершити проєктування до кінця літа. Сподіваємось на отримання кредиту у рамках урядової програми республіки Польща. Також надіємося на свідомість містян, які мають заборгованість перед підприємством. Адже від їхніх платежів залежить робота водоканалу, а отже безперебійне водопостачання та водовідведення у будинках. Оскільки ми повинні забезпечувати основні технологічні процеси, купувати необхідні запчастини, оплачувати спожиту електроенергію і сплачувати борги. Також хотілося б звернутися до людей із проханням поважати роботу наших працівників, яким нерідко доводиться працювати у непростих умовах, до того ж інколи у негоду, щоб забезпечити ваш комфорт.

Жанна БІЛОЦЬКА

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини