Максим Клим’юк: «Я йду до кінця, тільки до перемоги!»

14.09.2020 | Інтерв'ю | перегляди:

Володимир-Волинський – такою є офіційна назва цього міста на Волині. «Наше Княже місто» – так шанобливо та із любов’ю називають його мешканці.

Володимир-Волинський має вдале географічне розташування і тисячолітню історію (предки знали де будувати міста). Воно лежить на перехресті шляхів в Європу і  Білорусію Прибалтику. А також має і інвестиційну привабливість та перспективу для туристів.

А значить, місто має потужну основу для подальшого розвитку. Головне – обрати правильний вектор та керманича, який поведе місто за собою.

 Так, 25  серпня 2020 про своє  рішення балотуватись на посаду міського голови Володимира-Волинського оголосив Максим Клим’юк.  Своїм головним лозунгом цей знаний у місті активіст обрав «Змінимо Володимир разом». Йдеться на t1.ua.

Про те,  які ж саме зміни потрібні місту, якими стануть його пріоритетні напрями роботи у якості новообраного міського голови – у подальшій розмові із Максимом Клим’юком.

Біографічна довідка: «Максим Клим’юк народився на Житомирщині, у Чуднові. У 10 років з батьками переїхав у Володимир-Волинський.

Він двічі був обраний депутатом Володимир-Волинської міської ради (у 2010 та 2015 роках). Заступник голови постійної депутатської комісії міської ради з питань містобудування, житлово-комунального господарства, інфраструктури, комунальної власності, енергозбереження та земельних відносин.

З 2015 року куратор соціального проєкту «Турбота взамін на любов», спрямованого на підтримку дітей з особливими потребами та їх сімей.  Засновник відкритого творчого конкурсу «Битва талантів» для усіх категорій жителів району.  Організатор міської спільної ініціативи «Ми поруч», яка активно працює допомагаючи одиноким та людям похилого віку у період карантину.  Автор міської програми «Підтримка онкохворих та важкохворих дітей до 18 років».

Одружений. Виховує трьох доньок».

Максиме Сергійовичу, Ви далеко не новачок у політиці. Вам не доречно ставити питання: «А чому вирішили брати участь у виборах». Адже Ви – депутат міської ради двох скликань. Проте ваше рішення балотуватись на посаду міського голови Володимира-Волинського, певно, викликало резонанс серед жителів міста. Тож перше питання – чим продиктоване бажання очолити Володимир-Волинський?

 По-перше, в мене у Володимирі живуть батьки, 85-річна бабуся, тут ростуть три мої донечки. Тому саме це місто я вважаю своїм, рідним. І не можу бути байдужим до його майбутнього.

Я завжди займав активну громадянську позицію. Як депутат міської ради, мимоволі маєш вести політичну діяльність, щоб впливати на якісь рішення і бути корисним для людей, які тебе обирали. Тож я постійно вносив пропозиції щодо покращення життя у Володимирі. Але часто-густо ми разом із однодумцями у депутатському корпусі натикалися на «глуху стіну». Відчувалося, що нинішня влада не готова працювати для людей та заради людей.

Тому після періоду роздумів і вагань для мене настав час рішень та дій. І я прийняв виважене рішення брати участь у місцевих виборах та балотуватися на посаду очільника Володимира.  У цьому мене щиро підтримали мої колеги, друзі, рідні, люди, із якими я спілкуюся.

Так, після того, як я оголосив про своє рішення, розумів, що мої опоненти будуть задіювати різні, м’яко кажучи, не конструктивні методи, щоб очорнити мене. Такі методи постійно застосовують нинішні представники влади, коли намагаються втриматись на посадах. Коли їм немає чого сказати про власні досягнення. Коли вони намагаються поставити на владні посади «своїх», «керованих», людей.

Які це методи? Ну, зокрема, поливання брудом конкурентів. Навіть ще до моєї заяви про намір поборотись за посаду міського голови, і мої друзі, а особливо сім’я, потрапили під шквал негативу від моїх опонентів. Вони не гребували навіть використовувати фото моїх дітей, уявіть!

Тож усвідомлюючи, скільки людей мене підтримує, розуміючи, що, якщо мої опоненти «бруднять» моє ім’я, значить, вважають сильним конкурентом, я прийняв сміливе, важке рішення йти на посаду Володимир-Волинського міського голови.

Я йду до кінця, тільки до перемоги! Бо я вірю в людей!

А чи будете відповідати на усі махінації, фейки, реагувати на брудні політичні технології, яких точно до закінчення виборчої кампанії буде чимало у Ваш бік?

Політика насправді не брудна. Брудною її роблять люди. Особисто я ставлюся до усіх фейків на свою адресу спокійно, максимально нейтрально. Я вже зазначав, що якщо про тебе говорять, навіть використовуючи брудні методи, значить, тебе остерігаються, значить, ти знаходишся на правильному шляху.

Хочу акцентувати, що в мене вселяє надію той беззаперечний факт, що люди змінилися, навчилися аналізувати.

В ході щоденних зустрічей, спілкування з мешканцями міста ми відчуваємо від них величезну підтримку, добру оцінку нашої громадської діяльності.  А головне ми бачимо, що нас багато, і всіх нас об’єднує спільна мета – достойне життя у прекрасному місті. Тому вірю, що змінити Володимир ми зможемо разом.

А щодо моїх опонентів – у них свій шлях, а у нас – свій. Ми будемо продовжувати робити те, що робили протягом багатьох років, а не лише перед виборами, наші позитивні добрі справи. І коли люди нам щиро дякували, значить те, що ми робили, і справді комусь потрібно. І ми не зійдемо зі свого шляху.

Головний ваш  лозунг «Змінимо Володимир разом». Про які зміни йдеться? З чого Ви розпочнете після перемоги на місцевих виборах-2020?

– Ми переконані, що в змінах у Володимирі повинна брати участь кожна людина. Думаю, якщо місцева влада має бути на службі у громадян, то й долучитись до формування програми, плану дій на наступні роки мають прості жителі.

На цей час чи не щодня проводимо зустрічі у дворах, на вулицях міста, обговорюємо з людьми найрізноманітніші теми щодо економічного, соціального та культурного розвитку міських територій, на основі цього й буде складена програма «Розвитку Володимира», яку ми обов’язково широко представимо.

Закликаємо усіх жителів міста надавати свої пропозиції! Так, лозунг «Змінимо Володимир разом» – це діалог, якого між владою і громадянами міста не було у Володимирі-Волинському багато-багато років.

Таким чином відходимо від стандартів «совкової політики». Ми не приходимо до людей,  із переліком проблем та нібито баченням, як їх розв’язати. Адже це бачення доволі часто різниться із думками громадян. І проблеми міста, озвучені минулими політиками, кардинально різняться з проблемами, про які говорять прості люди.

Отож, я наголошую, що програму розвитку Володимира повинні творити усі мешканці, а втілювати у життя – наймані професіонали, менеджери, під контролем громади.

«Разом» – це означає, що у Вас є підтримка. Хто підтримує Вас під час виборчої кампанії, хто у вашій команді?

 Я абсолютно чітко знаю і розумію, чого вартий будь-який міський голова без команди. Так само я розумію, що я та моя команда нічого не варті без людей, їхньої підтримки. В моїй команді абсолютно різні люди, які мають певний досвід у різних сферах діяльності, які змогли себе проявити.

У нашій команді немало молоді, яка довела, що готова рухатись вперед, готова на сміливі вчинки. До слова, саме для такої молоді ми створили багато проєктів, зокрема в освітніх напрямках. 

У нашій команді є голови ОСББ, за якими стоять реальні люди з реальними проблемами, своїми власними чи двору, будинку, вулиці тощо.

Пишаюсь, що в моїй команді багато військових, учасників АТО, які захищали Батьківщину на передовій.

У нашій команді немає олігархів та бізнесменів ділків з сумнівним капіталом, «впливових рішал».

А головне – в моїй команді багато незалежних людей із власною точкою зору. Багато людей, які добре знають Володимир і справді люблять його.

Впевнений, що, об’єднавши зусилля людей, на рівні міста можна багато чого досягти. А Володимир-Волинський вже не раз показав, що він уміє об’єднуватись. Хотілося б, щоб на цих виборах було менше політики, а більше конструктиву у досягненні спільної мети.

Єдине, що точно знаю, – це те, що люди, чиї батьки не жили тут, які самі тут не живуть, і точно не будуть жити їхні діти, не зацікавлені у розвитку громади, не будуть відчувати відповідальність за наше місто.

А володимирчани дуже мудрі й самі у всьому розберуться. Розберуться насамперед у тому, що міський голова має бути незалежним, не бути під впливом якихось покровителів та займатися бізнесом.

Серед Ваших основних конкурентів на посаду мера називають  Ігоря Пальонку та Миколу Юнака. Як Ви оцінюєте шанси кожного та як ставитесь загалом до політичної конкуренції?

Я з повагою ставлюся до усіх конкурентів, ніколи не дозволю собі брудних висловів. В кожного свій шлях і свої цілі, та, на жаль, свої методи.

Та коли ми із підтримкою людей отримаємо перемогу на міських виборах, я абсолютно впевнений, що у нас буде можливість для діалогу зі всіма опонентами. І якщо вони справді хочуть бути корисними для міста, то ми точно дамо їм тау можливість.

Володимир-Волинський став центром нового району, одного з чотирьох новоутворених на Волині в результаті децентралізації. Які перспективи дає таке утворення? Що потрібно Володимиру-Волинському для подальшого розвитку?

 Розпочинається нова історія нашого міста. Як би пафосно це не звучало. Але я впевнений, що відновлена історична справедливість в тому, що саме Володимир став центром новоутвореного району.

Проте кожен район складається з незалежних ОТГ. Тому для подальшого розвитку важлива співпраця між усіма ОТГ, розуміння між головами та жителями громад.

І лише плідна співпраця дозволить Володимир-Волинському району   реалізовувати спільні проєкти та, найголовніше,  залучати інвестиції, в яких зацікавлені абсолютно всі ОТГ, спільно працювати з інвесторами, створювати правильний інвестиційний клімат, брати участь в європейський грантових програмах,  спільно створювати програми з європейськими партнерами тощо. І від цієї співпраці та єдності однозначно виграють всі.

Одним із резонансних питань стоїть приєднання Зарічанської ОТГ. Як, на вашу думку, конструктивно вирішити цей конфлікт? І чому взагалі виникло це дивне небажання приєднуватись до міста?

Я абсолютно поважаю жителів Зарічанського ОТГ і їхнє бажання бути самостійними. Адже кожне об’єднання має відбуватися за взаємною згодою.

 Чому це сталося, на жаль? Напевно, в цьому досить велика вина виконавчої влади, яка на сьогодні не виявляла бажання до конструктивної співпраці з цим ОТГ.  Для прикладу, діти з Зарічанської ОТГ відвідували наші навчальні заклади, садочки, музичну і художню школи, різні гуртки, але навіть із цим були проблеми. І влада міста примушувала платити за це. Тож жителі навколишніх сіл почувалися «чужими» у нашому місті.

Я, до слова, абсолютно за те, щоб Зарічанська ОТГ не приєднувалась до міста, залишалась фінансово незалежною та самостійною громадою.  Лише наголошую на співпраці із Володимиром, щоб люди відчули зовсім інший клімат, зовсім іншу атмосферу.

Мене дивує позиція нинішнього голови Зарічанського ОТГ, який, на жаль, не був присутній з людьми, на акціях протесту, коли їздили до Волинської обласної державної адміністрації  відстоювати свої права. До слова, днями має відбутися судове засідання, яке поставить крапку у цьому приєднанні. Натомість Ігор Пальонка вже висловив бажання балотуватися у мери Володимира. Тож постає цілком закономірне питання: що саме сьогодні він хоче – стати міським головою чи захищати інтереси своїх виборців? 

Якщо громада Заріччя в результаті суду стане частиною міста, то ми повинні зробити все, щоб люди не відчули дискомфорту від цього об’єднання. 

На Вашу думку, які проблеми міста є найболючішими? І чи вдасться їх вирішити за 5 років каденції на посаді міського голови, адже вони накопичувались не один рік?

 Так, проблем достатньо багато, адже в нас дуже довго виставлялись неправильні пріоритети. Я особисто не маю морального права говорити за період, який був 15 – 20 років тому. Були різні часи, і міській влад доводилось приймати складні рішення. Але, на мою суб’єктивну точку зору, останні 10 років абсолютно втраченим часом для нашого міста. Тому що стільки коштів у місцевому бюджеті, як за останні роки, не було ніколи за часів Незалежності України. Тому, коли хтось заявляє, що щось не зроблено у Володимирі, бо не було коштів, це неправда. Тим паче, що ми могли собі дозволити по 20 – 30 млн гривень класти на депозит.

Проблеми, які накопичились за цей період, однозначно вирішити можна. Тим паче, що ми з колегами, однодумцями бачили під час своїх недавніх поїздок досвід інших міст. Нам імпонував напрямок роботи влади цих населених пунктів за останні п’ять років, коли на посади очільників міст прийшли активні люди, які прагнули працювати для містян. І неймовірно приємно було спостерігати за тим, що їм вдалося змінити.

Тому я впевнений, що за 5 років каденції міського голови Володимира можна багато чого зробити, направити економіку міста у правильному напрямку. Головні принципові речі для нашої команди ми випрацьовуємо, відповідно до пропозицій і запитів людей на зустрічах.

Один із пріоритетних напрямків своєї діяльності Ви називаєте медичну сферу. Які кроки повинен зробити надалі керівник мста для її поліпшення?

Медичну сферу ми визначили для себе питанням № 1, над яким ми готові працювати. Так сталося, що медицина у Володимирі-Волинському потребує «шокової терапії». Ми готові сміливо оголосити наступний рік у Володимирі роком медицини. Тому що здоров’я людей, які платять кошти у міський бюджет, стає автоматично відповідальністю влади, яка має забезпечити гідний рівень послуг, в тому числі медичних. Якщо ми говоримо, що діти та молодь – це наше майбутнє, то ми повинні зробити усе, щоб це майбутнє було здоровим. Так само це стосується і старшого покоління.

Не втомлююсь вказувати на приклад лікарні у місті Ковелі,  де потужно працювали над її розвитком останні 4 роки. Тож у Володимирі теж потрібна лікарня, якою б пишалися містяни та точно хотіли пишатися лікарі. Нам потрібно сьогодні встановлювати у нашому медичному закладі потужне сучасне обладнання, яке уже давно стоїть у багатьох містах поруч із Володимиром: окрім Ковеля, це Любомль, Локачі, Нововолинськ. На жаль, від кожного з цих медзакладів ми відстали, і нам є чому повчитися.

А ще мені дуже сумно, що в кожній з вище згаданих лікарень працюють медики з Володимира. Я впевнений, що наших лікарів, які є професіоналами, потрібно мотивувати, створити для них максимально комфортні умови для того, щоб вони залишались працювати у рідному місті.

Що робити з неефективною роботою комунальних підприємств? Як їх можливо реорганізувати, на Вашу думку, щоб їхня робота була задовільною для мешканців Володимира?

Комунальна сфера – це важке питання. Тут потрібно приймати сміливі та ефективні рішення бути готові і здатним до них. Це стосується і теплопостачання, і ЖЕКів, і комунальних установ. Знову ж таки, при поїздках у різні міста ми бачили, що там взагалі немає таких структур. Адже зробити ефективними комунальні підприємства, які залишись у спадок від Радянського Союзу, це практично неможливо, адже це передбачає нелогічні затрати з місцевого бюджету.

Варто вкладати гроші в облаштування індивідуального опалення в кожному будинку,створення програми мотивації переходу людей на індивідуальне опалення, допомагати його підключати,  застосовуючи кошти міського бюджету  – це одна з наших принципових позицій.

Щодо ЖЕКів, то, на нашу думку, їхня будь-яка реорганізація також неефективна, на відміну від створення ОСББ. Варто давати можливість людям самим керувати у кожному будинку. Ніхто за помешканнями не буде краще доглядати, господарювати там, за самих мешканців. Єдине, що ми можемо – це на умовах співпраці допомагати людям створювати ОСББ, по-чесному за кошти міського бюджету вирішувати проблеми, які утворилися за багато років від неефективної роботи ЖЕКів, створювати програми підтримки та співфінансування ОСББ. 

Якщо ми говоримо про обслуговування та прибирання міста, тут нам потрібно обрати практику європейських партнерів та однозначно залучати приватний бізнес до співпраці. Це дає можливість не інвестувати кошти у сучасну техніку, а використовувати техніку та працівників приватних підприємців, які готові все надати для прибирання міста у сучасних умовах.

Туризм може стати однією з головних складових економіки Володимира. Які плануєте кроки зробити у цьому напрямку, аби місто стало привабливим для гостей? Щоб вони залюбки витрачали кошти у місті, тим самим наповнюючи міський бюджет?

Ви абсолютно правильно пов’язали туризм та економіку. Туризм в першу чергу потрібно розглядати як інвестицію для міста, як одну з головних, пріоритетних дотаційних  галузей для наповнення бюджету. Для цього варто робити те, що вже багато років ми не робимо – витрачати кошти для розвитку туризму. У нас чудове історичне місто. Проте на вулиці 2020-ий рік, тому Володимир – це більше, ніж історія.   Так, у нас є історичні місця, які можуть стати «фішкою», такі як Вали . Ця розташована у центрі міста пам’ятка, яка водночас і тішить, і муляє око. З одного боку – приємно, що приїжджі одразу бачать залишки древніх укріплень, які натякають на давню і довгу історію Володимира, з іншого – прикро, що у цьому порослому деревами і чагарниками пагорбі не кожен може впізнати фортифікаційну споруду.

Уже більше 10 років ми чуємо про розвиток туризму, реконструкцію площі у центрі та величезного парку, про будівництво фонтану тощо. Ці розмови вже «набили оскому». Пусті балачки ні до чого не приведуть. А ось якщо ми будемо розглядати туризм в одній площині з економкою, розуміти, що інвестиції у туристичну галузь нам принесуть прибутки, отоді це дасть позитивний результат.

Тому, коли говоримо про розвиток туризму, ми повинні в першу чергу прораховувати економічні показники, не боятись витрачати коштів для того, щоб у Володимир їхати туристи.

Вас знають як активного громадянина, організатора та натхненника безлічі різнопланових соціальних проєктів, благодійних ініціатив та важливих програм у місті. Відчувається, що Ви робите їх не для «галочки».

 Є речі, якими ми справді пишаємося, які нам приносять гордість. Але сам би я нічого не зміг зробити.

Так, спільно з жителями міста, молоддю, активістами й волонтерами ми робили багато гарних справ протягом півтора десятка років, а не під вибори. Інколи нам ніхто не допомагав, а деколи й заважали. Та ми отримували задоволення від громадської діяльності, а схвальні відгуки людей означали, що ми на правильному шляху.

Про цікаві молодіжні заходи уже говорилось безліч разів. Ліга КВК, завдяки якій саме в нашому місті грали найвідоміші команди України, талант-шоу «Битва талантів», що розкривала творчі грані багатьох жителів міста, району, сусідніх областей. Вони переконали мене в тому, що якщо дуже постаратись, то наше невелике місто і околиці можуть стати тим центром, до якого прагнуть приїхати люди з різних куточків держави.

Соціальний проєкт «Турбота взамін на любов» давно із просто проєкту перетворився на частину життя, спільну родинну справу окремих категорій містян. А от найбільш задоволений я одним із останніх проєктів – ініціативою «Ми поруч», яка об’єднала молодь у діяльності з доставки продуктів та ліків одиноким стареньким, яким ризиковано виходити з дому під час епідемії коронавірусу.

І ще вважаю, що виконав свій моральний обов’язок як депутат міськради – домігся прийняття програми фінансової підтримки онкохворих дітей. Нею уже скористались п’ятдесят родин – страшна цифра, хотілося б, щоб її взагалі не було, але, на жаль, хвороба ця надто підступна. І якщо без майданчиків та доріжок можна прожити, то ціна  дороговартісних ліків для таких сімей часто дорівнює ціні життя.

Насправді усі ці добрі справи робимо із величезним задоволенням. Ці краплиночки турботи дають можливість відчути цілий океан зворотної любові від людей, відчути, що ми справді комусь потрібні. Ми це робили, робимо і будемо робити, адже розуміємо, що наше майбутнє «завтра» напряму залежить від наших вчинків «сьогодні».

Жителі Володимира-Волинського хочуть забрати приставку «Волинський» із назви міста. Наскільки це доречно, на Вашу думку? Чи не створить це додаткових незручностей?

Насправді це питання порушувалося неодноразово депутатами, активними громадянами, реєструвалася петиція. Але віз і нині там. Зареєстрований проєкт рішення дає нам можливість вкотре ґрунтовно повернутися до цього питання. Я переконаний, що депутати мають ухвалювати рішення, опираючись на думку абсолютної більшості жителів, для яких Володимир – це не просто назва, а частинка життя, спогадів, планів на майбутнє.

До слова, історики наполягають, що саме Володимир – історична назва міста. А приставка «Волинський» з’явилася лише у 18 столітті. Це не питання перейменування міста, а повернення йому давньої назви, яка була дана з самого початку.

А для пересічних жителів Володимира-Волинського зміна його назви нічого не коштує. Жодних документів вам міняти не доведеться, усі вони залишатимуться дійсними із старою назвою міста. А коли ви за власними потребами будете міняти документи або отримувати нові (зміна паспорта, наприклад), то в них вже буде вказана нова назва міста.

Але, звісно, для впровадження такої ініціативи потрібно скликати референдум, аби кожен мешканець Володимира висловив свою точку зору.

І найголовніше, це буде новий подих для розвитку туризму. Це можливість нагадати Україні про історію, яку творив князь Володимир, повернути нам і нашим нащадкам генетичну та історичну пам’ять.

Ваша участь у команді КВК «Реверс», яка стала чемпіоном України, показує ваше адекватне почуття гумору. Ваші хобі – стрибки з парашутом та пропагування цього виду спорту, свідчить про відмінну фізичну форму. А гра у шкільній п’єсі вказує на наявність «творчої жилки». Що ж загалом сьогодні характеризує Максима Клим’юка?

– Ці всі моменти мого життя, які Ви назвали, надзвичайно важливі для мене. Сьогодні я однозначно готовий до смілих кроків. Сьогодні я готовий брати відповідальність на себе, але ця готовність обумовлена підтримкою людей, рідних, однодумців, які виступають своєрідним парашутом для мене, якщо згадати про моє хобі. Я завжди був, є і буду прихильником конструктивного діалогу, уникаючи тим самим конфліктних ситуацій. Я на сьогодні відчуваю виважену впевненість утому, що я хочу зробити, що ми на правильному шляху. Відчуваю в собі досвід та сили йти обраним шляхом разом з жителями Володимира-Волинського. Поруч зі мною є багато людей, які знають мене, і довіряють мені.  І це додає мені наснаги та упевненості у правильності вибраної мети.

Ангеліна Роднянська

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини