Мер Нововолинська Віктор Сапожніков: «Якщо з десяти інвесторів вдається залучити одного-двох, я щасливий»

28.12.2019 | Інтерв'ю | перегляди:

 Ось уже кілька місяців між двома містами на Волині – Нововолинськом та Володимиром-Волинським точаться розмови щодо права створення районного центру на території одного з них. Кожне з них наводить свої аргументи щодо того, чому має бути повітом саме воно. Якщо влада шахтарського міста апелює конкретними фактами та цифрами. Княжий град мотивує свою позицію – багатовіковою історією. 

  Видання «Володимир Медіа» вирішило поцікавитися у міського голови Нововолинська Віктора САПОЖНІКОВА його думкою про ситуацію, що склалася, та поділитися своїм баченням, а також розповісти про шляхи розвитку шахтарського міста.

-Вікторе Борисовичу, питання повітового центру стало наріжним каменем між двома сусідніми містами. Чому саме Нововолинськ має отримати цей статус? 

-Почнімо з того, що перш за все є методичні рекомендації Мінрегіонбуду, у яких чітко сказано, що районним центром повинно бути місто, у якому проживає понад 50 тисяч населення. Нововолинськ налічує близько 57,8 тисяч, не говорячи про те, що до нього приєднуються Грядівська та Грибовицька сільські територіальні  громади, ще до 10 сіл. Тобто кількість населення зросте десь ще на декілька тисяч.

  Питання не стоїть про історичність. Для прикладу, Сокаль, якому понад 600 років, та Червоноград. Перевага надається останньому, оскільки там кількість  населення та промислова потужність переважають. Одним із аргументів, що наводить влада Володимира, – розташування міськрайонних і міжрайонних відділів правоохоронних та адміністративних органів, серед яких поліція, прокуратура, податкова. Не є проблемою перевести їх в інші приміщення у Нововолинську. Вважаю, це було зроблено штучно, бо дехто хотів бути ближчим до кордону.

  – Нововолинськ має великий промисловий потенціал, до 20% промислової продукції області виробляється у місті, – продовжує ділитися Віктор Сапожніков. – Понад 50% іноземних інвестицій Волині перепадає на Нововолинськ, у нас найбільші заробітні плати по Волині, найбільші інвестиції на одного мешканця (2600 дол США), – до 5 мільярдів гривень промислової продукції в рік, і майже 90 тисяч гривень – на кожного мешканця. Середньообласний показник іноземних інвестицій перевищує у 9 разів. Щодо залізниці у  Володимирі, – один потяг з Києва на Львів та дизель. Підсумовуючи, хочу зазначити, методичні рекомендації не передбачають історичних переваг, головним показником є населення. Однак рішення буде прийматися у Києві.

  – Нововолинськ донедавна вважали «мертвим містом». Сьогодні бачимо як воно розвивається попри те, що вугільна галузь зникає. Як вдається знаходити інвесторів та залучати їх?

– Поштовхом до залучення інвесторів стало створення зони вільного економічного розвитку. Тоді потрібно було продовжити функціональність тих виробництв, зокрема, шахт, які знаходились на території міста і створити нові підприємства. Життя вугільних підприємств вдалося зберегти ще на 20 років, разом із тим з’явилася перспектива у шахти №10. Переконаний, ми маємо бути енергетично незалежні, не потрібно закривати шахти та купувати вугілля за кордоном, а будувати та розвивати власні. Якщо на державному рівні це не вдається, варто шукати інвесторів. Були спроби залучити китайців до будівництва десятої, та вони не увінчалися успіхом. Також їздив до Харкова на ДП «Діпрококс» (інститут по проєктуванню підприємств коксохімічної промисловості), де мені запропонували масштабний проєкт по переробці вугілля на нафтопродукти. Подібні підприємства є у Китаї, Америці, Європі та Росії. Для цього потрібно було об’єднати зусилля «Львівугілля», «Волиньвугілля» та шахти №10 «Нововолинська. На той час інвестор зажадав гарантій від президента. На жаль, його так і не вдалося втілити. 

  – Говорячи про інвесторів, хочу зазначити, що до кожного їздив особисто, – говорить Віктор Борисович. – Таким чином вдалося відкрити «Хан-Електробау», «Кроноспан», «Гофротару», «БРВ-Україна», останній запрацював завдяки сприянню  володимир-волинського підприємця Олега Борбелюка.

 Півтора року тому зареєстрували індустріальний парк. Коли когось агітую, пропоную поцікавитись у тих інвесторів, які прийшли до нас, як їм працюється. Насамперед вимагаю від них лише дві речі: створення сучасних робочих місць та високу заробітну плату. В усьому іншому сприяю та допомагаю. Якщо з десяти інвесторів вдається переконати одного-двох – я задоволений. На жаль, через політичну нестабільність, постійні зміни у законодавстві, військову ситуацію є пересторога з їхнього боку. А гроші, як ми знаємо, люблять тишу та стабільність. У цілому на території Нововолинська зареєстровано майже сорок  промислових підприємств.

–  Світовий банк виділив «Нововолинськводоканалу» майже 6 млн євро кредиту на 20 років під державні гарантії для капітальної реконструкції водопроводу. Які саме роботи ведуться?

  –  Нам вдалося замінити 24 кілометри водогону: 2 нитки з Північного водозабору та 2 – з Південного. Окрім того замінили обладнання на водоканалізаційних станціях. Компенсувати витрати вдасться коштом економії електроенергії, тарифів. Адже не секрет, що у деяких містах втрати води через постійні прориви водогонів сягають 50%. Тому ми працюємо на майбутнє, щоб мати можливість пити чисту воду, економити та не переплачувати. Наразі маємо перші результати, – якість води

покращилася. Роботи тривають поки що по місту. Далі будемо замінювати внутрішньо домові стояки.  

 –Мушу визнати, боротьбу за госпітальний центр Володимир-Волинський програв Нововолинську. Хоча у нас досить хороше приміщення лікарні та поліклініки, непогана матеріальна база, хороші фахівці. Чому так?  

  -Для міської влади нашого міста у пріоритеті було і залишається здоров’я містян. Сьогоднішні показники – питання не одного дня і року. Постійно виділяємо кошти на обладнання. Якщо не вистачає, беремо участь в отриманні грантів. Таким чином нещодавно придбали нову японську діагностичну апаратуру у пологове відділення, залучивши ще кошти громадських організацій. Маємо величезний обсяг робіт по селищу Благодатному й Нововолинську по медико-санітарній допомозі, який фінансується за кошти Світового банку та бюджетні. Та без висококваліфікованих спеціалістів ми б не досягли успіху. Для них намагаємось створювати відповідні умови, деяких фахівців, по мірі можливості, забезпечуємо житлом. Як я вже й говорив на одній з зустрічей: краще десь не заасфальтуємо відрізок дороги, але подбаємо про здоров’я людей.

-Чи читаєте те, що пишуть у соцмережах про вас? І як реагуєте на критику влади?

– Через брак часу мало заходжу в Інтернет, але все ж переглядаю його сторінки. Не звертаю уваги на проплачені інтернет-видання, у яких пишуть на замовлення окремих людей чи політичних сил, та попри недостовірну інформацію, не спростовують її. Завжди реагую на дописи, де є конструктив. Навіть більше, керівникам комунальних служб поставив задачу, – моніторити інформацію та звертати увагу на дописи читачів.

У соцмережах зявилось відео з інспектором з паркування Нововолинська, …

 -Так, ми ввели посаду інспектора з паркування. За один робочий день ним було складено 18 протоколів. Щоб ви розуміли, за такі порушення розмір штрафів сягає  250-500 гривень. Хочу зазначити, це дає свої результати. Бо  автівок  у заборонених для паркування місцях стає менше. Якщо буде потрібно, збільшимо інспекторський штат. Люди звикли робити те, що їм хочеться, паркуються де хочуть. Бувають випадки, що ставлять машини за 100 метрів від визначених місць. Додам, що упродовж 2019 року у місті облаштували дві автостоянки: біля лікарні та біля ринку.

Чимало міст перейшло з централізованого опалення на індивідуальне. Чи не плануєте ви здійснити такий крок?

  – Маємо чотири двоповерхові будинки, які наступного року будуть відключені від котельні. Коштом міського бюджету виготовлена документація, будуть замінені система редукторів та розводки по фасаду, а ось  внутрішні роботи люди будуть робити  самі.

– Поділіться планами на 2020 рік.

– Збираємося відкрити торгово-розважальний центр у місті, площею 4 тисячі квадратних метри, закінчити заміну водогонів, завершити адміністративно-територіальну реформу, у процесі якої вибудувати відносини між містом і селами, залучити інвесторів до індустріального парку, завершити ремонт стадіону, на якому святкуватимемо 70-річчя міста. Є надія на завершення другої черги «Кроноспану» на території «Оснастки». Роботи попереду, як бачимо, багато. 

Що, на вашу думку, не вистачає Володимиру-Волинському у боротьбі за статус повіту?

– На це питання володимирчани мають самі знайти відповідь. 

-Насамкінець, хотілося б почути відповідь на запитання: чи плануєте балотуватись у мери на наступні вибори?

-Так. Мені є про що звітувати перед містянами. А також маю чимало планів щодо розвитку Нововолинська, які намагатимусь втілити.

Жанна БІЛОЦЬКА  

 
випадково