Роман ДЯЧОК: про танці, тренерську діяльність, рішення йти у політику і не тільки

19.08.2020 | Інтерв'ю | перегляди:

   Романа ДЯЧКА у Володимирі-Волинському знають як засновника школи вуличних танців «M-jump dance school» та фітнес-тренера. Нещодавно він заявив про свої наміри йти у політику. Видання «ВолодимирМедіа» вирішило детальніше дізнатися про його наміри і не тільки.  

   Народився у Рівненській області, Млинівського району у селі Перевередніві. По закінченню школи вступив до Луцького державного університету імені Лесі Українки на спеціальність – фізична реабілітація. Навчаючись у вузі, здобув звання кандидата у майстри спорту з фітнесу.

  Після отримання диплому потрібно було визначатися з вибором майбутньої професії і вчитися заробляти гроші. Ризикнув створити свій колектив у Луцьку із заняття аеробіки. На той час розвивався такий вид танцю як хіп-хоп, і одна з моїх учениць Юлія Дудка запропонувала спробувати свої сили у ньому. Так разом з однодумцями створив першу школу вуличних танців на Волині – «Стайлз», долучившись до стилю  андеграунд (в перекладі з англійської «підпілля») – культура, що зародилася у Великобританії та протягом ХХ і ХХІ століть проявлялася по-різному: від панк-року до сучасного техно й репу. Найпопулярнішою вона вважається за кордоном, у так званих «вільних» країнах: США, Нідерландах та інших європейських державах. З тих пір минуло вже десять років, а я продовжую викладати хіп-хоп та проводити заняття з аеробіки, яке тримає мене в тонусі.

  До Володимира-Волинського приїхав разом зі своєю коханою Світланою, з якою познайомилися в університеті. Вирішив продовжити розпочату справу, і започаткував танцювальну школу «M-jump dance school». Сьогодні під цим брендом діє мережа шкіл у кількох містах Волині.

     Крім вуличних танців, проводжу заняття з аеробіки, розробляю режим харчування для дівчат, які займаються у мене. Та спочатку раджу вести  щоденник, у який записувати усе, що вони їдять упродовж дня. Це дозволяє проаналізувати, де ти переїв та обмежити деякі продукти. Адже 80 відсотків успіху залежить саме від правильного харчування. Однак не слід забувати про фізичні навантаження. Для прикладу, на час карантину вирішив проекспериментувати, і упродовж двох місяців їв все, що хотів. Результат – плюс сім кілограмів, які скинув після того, як почав навантажувати себе фізичними вправами. Для того аби почувати себе добре, жінкам достатньо на день півтори тисячі калорій, чоловікам – дві з половиною.

  Конкуренції у танцювальному світі не тільки не боюся, а й переконаний, що вона повинна бути, бо є стимулом до розвитку. Відвідую різноманітні майстер-класи, тренінги, запрошую тренерів вищої категорії. Разом із тим, рекомендую своїм дівчатам, які відвідують мої заняття з аеробіки, спробувати себе в інших видах спорту. У нас у місті діє чимало закладів, де можна привести у порядок фізичну форму, аби було бажання.

  При виборі тренера раджу звертати увагу на його особисті якості. У першу чергу, це має бути людина з великої букви «Л», щирим, чесним, добрим, бо діти одразу відчувають фальш. Звичайно, не останню роль відграють професійні навики, бо, на жаль, чимало людей надають перевагу тим, рівень знань яких бажає бути кращим, утім вони встигли десь засвітитися. Тому багато хто вважає їх професіоналами. Насамперед, тренер – це наставник, порадник, той, на кого потрібно рівнятися. На своїх тренуваннях намагаюся донести до вихованців, що крім техніки, вони мають відчувати танець душею, і розкриватися у ньому. Якось мене на змаганнях у Тернополі, де я був суддею, один темношкірий танцівник з Німеччини поцікавився у мене, що я роблю із ними, що вони у тебе і різні? Йшлося про техніку викладання, яка у багатьох є однаковою. Я просто раджу бути самими собою, і робити те, що приносить задоволення.

   Переконаний, кожна дитина має талант, який варто розвивати. Але успіху досягає лише той, хто по-справжньому любить справу, якою займається. У мене були діти, які мали усі задатки до танців, і могли стати професіоналами, однак наполегливість батьків «перекроїти» їх, перемогла. Були й такі, які вирішили йти своїм шляхом, але потім кидали розпочату справу, бо не вистачило впевненості у своїх силах.

   У мене дуже мало вільного часу. Та коли він з’являється, намагаюся присвячувати його читанню. Надаю перевагу мотивуючим книгам, які надихають та стимулюють, допомагають розвиватися та рухатися уперед. Серед таких, «Атлант розправив плечі», «Архітектор», «Шантарам». Переглядаю фільми такого ж змісту. Так, фільм «Мирний воїн» змінив мою філософію життя. Він показав як можна боротися зі страхом.

  Мої життєві пріоритети змінилися після народження донечки. Якщо до її появи жив лише танцями: постійні тренування, поїздки інші клопоти, пов’язані із ними, сьогодні у пріоритеті – сім’я. У першу чергу я – тато, все інше – на другому місці.

  Прийняв рішення балотуватися у депутати до міської ради тому, що хочу змін у місті. Десять років тому приїхав до Володимира-Волинського, і за цей час у ньому нічого не змінилося. Не робитиму гучних заяв, але насамперед намагатимуся робити все можливе, щоб молодь не виїжджала за кордон та інші міста. Бо у нашому є все для того, аби жити і працювати, це і розвинена інфраструктура, і кордон неподалік. Упродовж десяти років постійно чую про знищені заводи. І дивує, що за цей період нічого нового не збудували, не створили. Також напрошується питання, чому інвестори йдуть в інші міста, а наше оминають, як і турист, хоча Володимир має чим похвалитися, адже у нього цікава багатовікова історія. Хочеться, щоб він був не гіршим за інші. Тому роботи попереду багато. Сподіваюся, нам усе вдасться.

Жанна БІЛОЦЬКА

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини