Танці на три міста Влада Мельничука

06.12.2019 | Інтерв'ю | перегляди:

Спочатку обрав професію, а потім полюбив – таким був шлях до танців молодого хореографа, засновника спортивно-бального клубу «Respect Dance Life» Влада Мельничука. Поєднуючи навчання, тренування і роботу – і все у трьох різних містах! – юнак «горить» своєю діяльністю, говорить про сучасні бальні танці вдумливо і захопливо. Й охоче ділиться своїм баченням професійної сфери. Пише Слово правди.

Щоб потанцювати з партнеркою, треба їздити до Львова

На заняття до керівниці танцювального гуртка Наталі Лис Влада привела мама, коли йому було років шість чи сім. Займався ними кілька років, але коли сім’я переїхала до Криму, то зробив вимушену перерву. Лише наприкінці проживання на півострові повернувся до цього хобі. Партнерки не було, тому танцював соло, так і здобув перемогу на турнірі в Ялті. А коли повернувся до Володимира, відновив заняття у першої вчительки. З тих пір займається хореографією і досі – як танцюрист, студент і викладач.

– Коли прийшла пора вступати до вишу, задумався над тим, що ЗНО з двох предметів плюс творчий конкурс – вступні іспити на спеціальність хореографа – здати легше, ніж ЗНО з трьох предметів, як це вимагається для «нетворчих» професій. За цим принципом і обрав факультет фізкультури і мистецтв в СНУ імені Лесі Українки. Чи мріяв з дитинства бути хореографом? Ні. Чи шкодую про обраний фах? Аж ніяк. Любов до своєї справи прийшла після того, як її обрав, але тепер без  танців не уявляю свого життя, – ділиться Влад.

Навчання на денному стаціонарі юнак поєднує із власними тренуваннями та роботою у танцювальній школі. Займається нині у викладачів у Львові, у спортивному клубі «Талісман». Їздить туди тричі на тиждень. Його партнерка  Софія також доїжджає з Миколаєва Львівської області. Танцюють лише латиноамериканську програму.

– Разом тренуємося недавно, але вже спробували свої сили на міжнародному турнірі у Львові, де, крім українських, було дві пари з Туреччини та пара з Молдови. Вийшли суто попробувати паркет. Здобули перше місце, – розповідає юнак.

Коли був малим, зізнається Влад, танці не сприймав як щось серйозне. Зараз = до тренувань підходить дуже відповідально, думає і над технікою, і над емоціями, міркує, які елементи можна накласти на основні фігури танцю, щоб зробити його цікавішим, ефектнішим. Словом, танцює як профі.

Хореографічні постановки і для малюків, і для молодят

Нещодавно Влад створив власну студію танцю у Володимирі. «Наша область в Україні одна з аутсайдерок з розвитку танцювального спорту, – каже юнак. – На всю Волинь лише клуб «StarLight» Стаса і Софії Кузнєчихіних показує високий рівень, задає планку. Тренери постійно розвиваються самі і стимулюють своїх учнів, працюють над тим, щоб оживити танцювальне життя області. Їхній приклад мене надихнув почати свою справу».

Заняття у школі уже стартували, відбуваються вони у залі в ЗОШ №1. Крім європейської і латиноамериканської, Влад пропонує розвиваючі програми для наймолодших: «Малюків з чотирьох років не завжди можна зразу навчити танцювати танці з програми, іноді доводиться пояснювати, де права, а де ліва рука, як правильно ставити ніжку тощо. Їх і даю оцю базову підготовку, розвиваю розуміння пластичності, рухів, ритму тощо».

До Влада за допомогою можуть звернутися і молодята, які хочуть зробити красиву постановку першого весільного танцю. Ця послуга зараз доволі затребувана, адже кожна пара, яка влаштовує весіля, хоче, аби цей момент був чарівним, красивим і незабутнім, гарно виглядав і на фото, і на відео. «За одне заняття це зробити нереально, – зауважує Влад, – але за чотири-п’ять, за умови, коли пара налаштована слухати і старатися, можна створити гарний танець».

– На заняття люди приходять з різною метою, – каже тренер. –  Хтось хоче успіху, слави і медальок з турнірів, комусь хочеться просто для себе навчитися граційно рухатися, тримати осанку. І це нормально. Кожен із них проведе на занятті час не дарма, візьме щось для себе. Таких, хто ходить просто отримувати задоволення від занять, досить багато, і я створюю умови, аби їм було цікаво і комфортно займатися. Тих, хто налаштований працювати багато і досягати успіху, мотивую на це і навантажую більше.

Баланс мистецтва і спорту

Коли запитую, як Влад мотивує себе, він лише усміхається. Можливість потренуватися – уже неабияка мотивація, заради якої він витрачає по шість годин лише на дорогу тричі на тиждень. Це втомливо, але бажання розвиватися надихає старатися, працювати над собою. «Я кайфую від самого процесу», – зізнається він.

Натхненням для роботи є і приклад відомих українських танцівників – «першої пари України» Антона Нестерка і Дар’ї Марющенко та Олександра Кравчука і Олесі Гецко. Це люди, які танцюють у парах більше десятка років, пройшли довгий шлях, в якому були труднощі і перемоги, і зараз є одними з найкрутіших пар світу. «З їхніх інтерв’ю помітно, наскільки вони  глибоко розуміють танець, розказують про такі речі, про які звичайні танцівники навіть не задумуються, налаштовують вивчати нове, розвиватися», – каже Влад.

Що таке танці – мистецтво чи спорт? «У танці вони невіддільні», – сміється хореограф. – «Ми тренуємося щодня, маємо серйозні фізичні навантаження. На самому лише таланті тут далеко не заїдеш. Але естетична й емоційна сторони тут теж важливі. Самим лише технічно правильним виконанням елементів нікого не вразиш, має бути якась наповненість, глибина».

Втім, як і професійні спортсмени, танцівники перед фіналом серйозними міжнародними змаганнями віднедавна також проходять допінг-тести. І бували випадки, коли через позитивний результат дискваліфіковували. «Але якщо тіло треноване, то воно й без допінгу обійдеться. Головне – працювати над ним постійно, займатися у тренажерному залі, бігати, плавати, зміцнювати м’язи. Ну й танцями займатися, три-шість годин тренувань на день – це той мінімум, потрібний, щоб підтримувати професійну форму», – каже Влад.

«Що порадиш танцівникам-початківцям?» – запитую насамкінець у нього. «Йти до мене на заняття, – сміється хореограф і вже серйозно перераховує аргументи,  – Я діючий танцюрист, тож бачу зсередини, що відбувається на турнірах, маю індивідуальний підхід до кожної дитини, не ходжу строго з паличкою, вказуючи на недоліки, а танцюю разом із ними, мотивую і підбадьорю».

Віталіна МАКАРИК.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини