«Вірю, що змінити Володимир ми зможемо разом», — Максим Клим’юк

28.08.2020 | Інтерв'ю | перегляди:

Максим Клим’юк – депутат міської ради двох скликань, голова громадської організації «Реверс», організатор та натхненник безлічі різнопланових культурно-просвітницьких заходів, соціальних проектів, благодійних ініціатив та важливих програм у місті. Він давно знайомий усім нашим читачам, але сьогоднішнє інтерв’ю особливе, бо відбувається у переломний момент – напередодні місцевих виборів, що мають визначальне значення для кожної окремої громади в Україні, в тому числі, володимирської. Йдеться на сайті “Слово правди“.

– Максиме, з огляду на наше багаторічне знайомство, можна, я проводитиму навіть це серйозне інтерв’ю «на ти»?

– Без проблем. Я не прихильник зайвих церемоній.

– З тої ж причини мені майже щодня доводиться чути одне й те ж запитання від різних людей: «Климюк іде, чи не іде?»…

– Я й сам розумію, що завершився період роздумів та вагань, настав час рішень та дій. І сьогодні твердо заявляю: «Я іду! Буду балотуватись на посаду міського голови Володимира-Волинського!».

– Але раніше були сумніви?

— Не раз говорив, навіть на сторінках «Слова правди», що знаю методи, за допомогою яких намагаються втриматись при владі нинішні її представники: коли їм немає чого сказати про власні досягнення – поливають брудом уявних конкурентів. Я намагався уникнути використання цих технологій у бік моєї родини, дітей. Але навіть без моєї заяви про намір поборотись за посаду міського голови, і мої друзі, а особливо сім’я, потрапили під шквал негативу від моїх опонентів. Прикро, що й деякі добрі справи, які ми з однодумцями організовували для жителів міста, були знівечені, як, наприклад, сталось із «крилатою» фотозоною, яку ми створили до Дня міста, а хтось її зіпсував, залишивши злісне послання для мене.

А з іншого боку, я в ході щоденних зустрічей, спілкування з мешканцями міста відчув від них величезну підтримку, добру оцінку нашої громадської діяльності, а головне побачив, що нас багато, і всіх нас об’єднує спільна мета – достойне життя у прекрасному місті. Тому вірю, що змінити Володимир ми зможемо разом.

  • Чи є вже у тебе конкретна програма дій?

Не хочу чинити, як команда одного із майбутніх кандидатів на міського голову, яка, маючи за плечима досвід шестирічної діяльності у місті, приходить до людей із переліком проблем та ніби-то баченням, як їх розв’язати. По-перше, помітно, що це бачення доволі таки різниться із думками громадян, а по-друге, мимоволі виникає запитання, на що ж тоді були потрачені ті шість років…

Думаю, якщо місцева влада має бути на службі у громадян, то й долучитись до формування програми, плану дій на наступні роки мають прості жителі. На цей час чи не щодня проводимо зустрічі у дворах, на вулицях міста, обговорюємо з людьми найрізноманітніші теми щодо економічного, соціального та культурного розвитку міських територій, на основі цього й буде складена програма, яку ми обов’язково широко представимо.

– Правильне зауваження, що допоки виборчий процес не стартував, називати кандидатами на ті чи інші посади нікого не слід. Тому запитаю як громадянина: який із твоїх життєвих пріоритетів зайняв би чільне місце у майбутній програмі?

–  Особисто для мене найважливішим є розвиток медицини. Це та сфера, яка торкається кожного з нас, від народження до глибокої старості, хочемо ми цього, чи ні. Побував у різних містах, на власні очі побачив, якими потужними можуть бути лікарні в Україні. Знаю й багатьох професійних, достойних, прогресивних і талановитих у своїй справі медичних працівників нашого Володимир-Волинського ТМО.  Для них лиш варто створити належні умови, і ми пишатимемось своїми лікарями та лікарнею. Тому мені дуже хочеться реалізації сміливих проектів у медицині, такої собі «шокової терапії», після якої відбудеться повне одужання цієї галузі у нашому місті.

– Які зі своїх проектів ти вважаєш найбільш вдалими чи ефективними?

  – Ми спільно з жителями міста, молоддю, активістами й волонтерами, робили багато гарних справ, протягом півтора десятка років, а не під вибори. Інколи нам ніхто не допомагав, а деколи й заважали. Та ми отримували задоволення від громадської діяльності, а схвальні відгуки людей означали, що ми на правильному шляху.

Про молодіжні розважальні заходи уже говорилось безліч разів. Ліга КВН, завдяки якій саме в нашому місті грали найвідоміші команди України, талант-шоу «Битва талантів», що розкривала творчі грані багатьох мешканців міста, області, сусідніх областей. Вони переконали мене в тому, що якщо дуже постаратись, то наше невелике місто може стати тим центром, до якого прагнуть приїхати люди з різних куточків держави.

Соціальний проект «Турбота взамін на любов» давно із просто проекту перетворився на частину життя, спільну родинну справу окремих категорій містян. А от найбільш задоволений я одним із останніх проектів – ініціативою «Ми поруч», яка об’єднала молодь у діяльності з доставки продуктів та ліків одиноким стареньким, яким ризиковано виходити з дому під час епідемії корона вірусу.

І ще вважаю, що виконав свій моральний обов’язок як депутат міськради – домігся прийняття програми фінансової підтримки онкохворих дітей. Нею уже скористались п’ятдесят родин – страшна цифра, хотілося б, щоб її взагалі не було, але, на жаль, хвороба ця надто підступна. І якщо без майданчиків та доріжок можна прожити, то ціна  дороговартісних ліків для таких сімей часто дорівнює ціні життя.

 – Яким бачиш місто через декілька років?

– Ми всі його любимо, й надалі любитимемо не менше, усі позитивні починання й напрацювання лише примножуватимемо. Але вважаю, що головним багатством Володимира є його люди, зокрема, й наші діти. І їм треба дати шанс у майбутньому жити у комфортному, безпечному та затишному місті, яке цінує, поважає та об’єднує всіх його мешканців.

 – Власне, тепер до територій міста приєднаються і сільські…

–  Наскільки я знаю, іще триває процес відстоювання жителями Зарічанської громади свого права на самостійність. До остаточної крапки у цій справі, яку має поставити суд, давайте поважати бажання зарічанців бути окремою адімінстративно-територіальною одиницею. Їм і так нелегко, бо фактично ОТГ, наодинці із проблемою, воює проти великих політиків, які лобіюють її приєднання до Володимира. Та якщо остаточне рішення буде щодо об’єднання,  то міська влада має зробити усе можливе, щоб воно відбулось лише із позитивними наслідками для всіх сіл, щоб ми всі у великій громаді могли пишатись їх розвитком, доглянутістю, забезпеченням соціальних послуг, сполученням з кожним найдальшим куточком громади тощо.

 – Через десять днів – старт виборчого процесу. З чим тобі хотілося б звернутись до своїх майбутніх виборців?

–  Місцеві вибори відрізняються від парламентських і президентських тим, що вони навіть більше, ніж інші, важливі для громади. Адже об’єднавши зусилля людей, на рівні міста можна багато чого досягти. А Володимир-Волинський вже не раз показав, що він уміє об’єднуватись. Хотілося б, щоб на цих виборах було менше політики, а більше конструктиву у досягненні спільної мети. Єдине, що точно знаю, це те, що люди, чиї батьки не жили тут, які самі тут не живуть, і точно не будуть жити їхні діти, не зацікавлені у розвитку громади. Але я упевнений, що володимирчани дуже мудрі й самі у цьому всьому розберуться.

  • Ну і про родину. Як вони сприйняли твоє рішення?

– Дружина, донечки, батьки є моєю найбільшою підтримкою, моїм натхненням і найціннішим скарбом. Я вдячний їм за любов і розуміння, оптимізм та віру в мої сили, й за те, що завжди чую їхні кроки поруч, коли іду по життю.

Розмовляла Юлія ПАШКОВА.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини