Як захиститися від домашнього насильства?

Переглядів: 29

Домашнє насильство зазвичай в Україні не вважалось проблемою, на яку варто було звертати увагу. Здебільшого його жертвами є жінки та діти, які  потерпають від голови сім’ї, який дозволяє розпускати руки. У поліцію у таких випадках не усі звертаються. Бо окрім профілактичних бесід, як інколи говорять жертви, нічим зарадити там не можуть. Хоча ні, згідно закону складають протокол про адміністративне порушення, після чого його скеровують до суду. А він вже виносить відповідне рішення, згідно якого винуватець сплачує штраф.  Деякі жертви домашнього насильства, почувши про те, що треба віддати кількасот гривень, відмовляються від показань, мотивуючи тим, що гроші доведеться викидати з сімейного бюджету, який і так тріщить по швах. В результаті, конфлікт залишається замороженим до наступного дебошу.

Тепер ситуація змінилася. Новий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набув чинності 7 січня 2018 року вніс корективи. Що змінилося? Яке покарання чекає на кривдників? Як захистити себе та рідних від домашнього тирана? Про це та інше  «ВолодимирМедіа» дізнавалось у представників відповідних структур, які надають правову допомогу потерпілим.

Заступник начальника відділу представництва з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій ЛЯЩЕНКО у розмові зазначив, під поняттям домашнє насильство слід розуміти будь-яку дію фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь  особами, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти,  брати, сестри, опікуни), особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки) – розповідає правознавець. – Окрім того, варто зазначити, за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність, у зв’язку із змінами у законі, відтепер передбачена кримінальна.

-У моїй практиці було два випадки вчинення домашнього насильства, з яким до нас звернулись постраждалі особи, кривдникам яких суд виніс обмежувальний припис,  – продовжує ділитися Сергій Лященко. – Щодо першого випадку, який трапився минулого року, жінка проживала із колишнім чоловіком в одному помешканні, де він постійно дебоширив, нецензурно висловлювався й переслідував її. Вона неодноразово зверталася із заявами у поліцію але позитивних результатів це не давало. Слід зауважити,  після розлучення йому було надане право на розподіл майна, але він ним не скористався. Жінка за цей період встигла придбати інше житло, де наразі триває будівництво.  Беручи до уваги усі обставини, утім числі й те, що йому були винесена постанова за статтею 173 КУпАП та відкрите кримінальне провадження за ст. 125 КК України, а саме за умисні легкі тілесні ушкодження за що передбачено кримінальну відповідальність, ми написали заяву до суду, який видав обмежувальний припис, щодо кривдника. Важливо: видача обмежувального припису здійснюється шляхом ухвалення рішення суду у порядку окремого провадження та розглядається така справа протягом 72 годин з моменту звернення до суду  терміном від 1 до шість місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Після чого кривднику забороняють перебувати у місці спільного проживання, навіть якщо це його помешкання, також обмежують спілкування із постраждалою дитиною (що вдалося зробити у наступному випадку), забороняють наближатися на певну відстань до роботи, місця проживання постраждалої особи.

Другий випадок є складнішим, оскільки стосується ще й дитини. Постраждалу особу привели до нас працівники Володимир-Волинського міського центру соціальних служб для дітей та молоді. Як з’ясувалося, жінка проживає у власній квартирі з двома дітьми, одна з яких від попереднього шлюбу. Колишній чоловік проживає окремо, однак постійно переслідує її, обзиває нецензурними словами та піднімає руку. Свідками усього цього є діти.

Новим законом постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

Він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України «умисне легке тілесне ушкодження»  та ст. 173 КУпАП – «Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян». Зі сторони жінки було чимало заяв до поліції, де з ним проводили роз’яснювальні бесіди, що на мою думку, й призвело до криміналу. Оскільки варто було винести кривднику заборонний припис (правоохоронці кажуть, що у них немає бланків заборонного припису і складають протоколи), який є реакцією на факт домашнього насильства. Цього не було зроблено, в результаті постраждала не тільки жінка, а й діти. Стосовно кривдника,  у 2019 році судом був винесений обмежувальний припис, який заборонив йому наближатися ближче ніж на 100 метрів до постраждалої, обмежив у спілкуванні з постраждалою дитиною, заборонив наближатися на 500 метрів до місця проживання, роботи та інших місць відвідування постраждалої особи, особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її або у будь-який спосіб спілкуватися з нею, вести листування, телефонні розмови, контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Однак вже відомо, що він не виконує рішення і вимагає зустрічі з дитиною, з якою йому були встановлені години відвідування. Навіть більше, й далі продовжує погрожувати. Жінка вже звернулася із заявою до поліції, де повідомила  й про те, що він володіє зброєю, на яку має дозвіл. На її думку, даний факт правоохоронці повинні взяти до уваги, оскільки це може загрожувати її життю, та життю дітей. Як стало відомо, поліціянтами було прийняте рішення анулювати дозвіл на зброю.

  Сергій Лященко наголошує: не варто терпіти домашнє насильство, від якого, у першу чергу страждають діти, і яке нерідко призводить до вчинення злочину. Він радить реагувати та  викликати працівників поліції, оскільки підставою для порушення справи є скоєння суб’єктом адміністративного правопорушення, яке фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала, порушником, а за наявності свідків і потерпілих – й цими особами. Протокол надсилається до суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення. Також  писати заяви на кривдника про вчинення ним злочину, якщо застосовується фізичне насильство, а саме побої. Слідкувати за тим, щоб заява була внесено до ЄРДР. Оскільки є випадки, коли правоохоронці не завжди реєструють заяви, вважаючи факт домашнього насильства конфліктною ситуацію між родичами. Після чого звертатися до суду про видачу обмежувального припису. З написанням заяви постраждалій особі допоможуть у Володимир-Волинському місцевому центрі з надання  вторинної правової допомоги, яка знаходиться за адресою: вул. Устилузька, 19 м. Володимир-Волинський.

 Директор Володимир-Волинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей  та молоді Ірина ПИКАЛЮК розповідає, що до них у 2015 році надійшло 59 повідомлень про домашнє насильство, у 2016 – 57, 2017 – 33 і у 2018 – 15. Окрім того,  4 повідомлення, що стосуються дітей.

– Діти, які стали свідками домашнього насильства, вважаються постраждалими – говорить очільниця Центру. –  Окрім того, свідки, які бачать, що над дитиною вчиняється домашнє насильство, повинні повідомляти у відповідні органи, які перевірятимуть інформацію і прийматимуть міри. Також  дитина може сама поскаржитися на кривдника до поліції, служби у справах дітей  або до міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

У нас  був випадок, коли  підліток розповів про те, що його побив батько. Варто зазначити, хлопець займався бродяжництвом, пропускав школу і батько звернувся до нас за допомогою, так як син вже кілька днів не ночував вдома. Коли ми разом з поліцією встановили його місцезнаходження у хлопця був побитий ніс. У лікарні цей факт зафіксували. Окрім того, на тілі дитини були виявлені старі шрами.   Правоохоронці проводили перевірку по даному факту, однак складу злочину не виявили. Хлопець з лікарні втік, тому був направлений у притулок для дітей м. Рожище. Батька було притягнуто до адміністративної відповідальністю за неналежне виконання батьківських обов’язків. Однак через місяць він попросив дозволу забрати сина з притулку, пояснивши, що знайшли з сином спільну мову. Ми  продовжуємо працювати з сім’єю та надавати соціальні послуги відповідно до потреб.

Ще один випадок виявлено під час чергового обстеження сім’ї, яка знаходиться на обліку соціальних служб, де мати зловживає алкоголем та неналежно виконує батьківські обов’язки відносно чотирирічного сина, – продовжує розповідати Ірина Пикалюк. – Мати дитини перебувала у стані алкогольного сп’яніння. На обличчі хлопчика був синець. Дитина сказала соціальним працівникам, що співмешканець матері його б’є, інколи душить. Навіть показував на собі, як це відбувається. У лікарні, куди ми привезли дитину аби зафіксувати сліди насильства, він повторив сказане медикам та працівникам поліції. Проте, в ході перевірки працівниками правоохоронних органів «не було здобуто жодних фактичних даних, які б вказували на наявність в діях матері та її співмешканця будь-якого кримінального правопорушення»… Матір притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків. Ймовірно правоохоронці  вважають, що дитина вигадує або сама могла впасти та вдаритися. Та є чимало випадків, коли саме через подібні ситуації, діти отримують смертельні травми або стають інвалідами. Соціальними службами було прийнято рішення вилучити дитину з сім’ї і направити у Ковельський центр соціально-психологічної реабілітації дітей. З того часу мати зникла у невідомому напрямку і за півроку жодного разу не відвідала дитину у центрі та не звернулася до соціальних служб, щоб забрати хлопчика. Органи опіки надали висновок про доцільність позбавлення матері батьківських прав.  До слова, жінка уже була позбавлена батьківських прав на трьох старших дітей.

Ірина Пикалюк розповідає про випадки, коли дружини багато років потерпають від чоловіків. Однак до поліції не поспішають звертатися, будучи впевненими, що «сміття виносити з хати не слід». Чимало тих, які все ж наважуються просити допомоги  у правоохоронців, відмовляються у подальшому від показань. Пояснюють це тим, що нічого кривднику не буде, а найбільшим покаранням для нього стане штраф, який доведеться сплатити з сімейного бюджету, а скаржник буде змушений сплатити ще й судовий збір. Та, як наголошує Ірина, постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду – судовий збір не сплачується.   Тобто усі витрати покладені на рахунок держави. Не за рахунок скаржника. У подальшому суд виносить обмежувальний припис, після якого кривднику буде заборонено наближатися до жертви, навіть доведеться покинути власний будинок на встановлений судом термін. Та от чи усі готові до таких кроків? Інколи, спілкуючись із жертвами домашнього насильства, доводиться чути, що їм шкода кривдника, адже якщо його ще вигнати з дому чи посадити до в’язниці, він пропаде.

Не терпіть насильство в сім’ї! Не дозволяйте своїм дітям бути свідками насильства  та стати жертвами жорстокого поводження, Звертайтеся до Володимир-Волинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Володимир-Волинський, вул. І.Франка, 8, т.2-37-63.

    Начальник сектору превенції відділу поліції Наталія ОСІЙЧУК розповіла,  усі дзвінки-повідомлення надходять на лінію 102 – у колцентр, який знаходиться у Луцьку. Звідти інформація передається на робочі планшети нарядів поліції, які реагують на повідомлення в межах компетенції. Патрульний наряд виїжджає на місце події, з’ясовує усі обставини: проводить опитування  учасників події, якщо факт домашнього насильства знаходить своє підтвердження, тоді відносно особи-кривдника складається адміністративний протокол, який у подальшому скеровується до суду для прийняття рішення.

Відповідальність кривдника за вчинення домашнього насильства наразі передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема, статтею 173–2 КУпАП – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування., – говорить Наталія Осійчук. – За вчинення такого правопорушення вперше,  передбачене покарання у вигляді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн до 340 грн) або громадських робіт на строк 30 до 40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. За повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже накладається штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 680 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк до 15 діб. За умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства особа-кривдник притягується до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.126–1 ККУ «Домашнє насильство». Санкція статті передбачає покарання – громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Відповідно до закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень поліції входить також і вжиття спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, а саме: винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи. Але, як зазначає Наталія Осійчук, наразі відсутній механізм щодо застосування термінового заборонного припису, окрім цього, залишається без відповіді питання місця перебування кривдника, якому заборонено перебувати у спільному із постраждалою особою житлі. Особа-кривдник на обліку поліції перебуває протягом року. У разі невчинення нею  повторного правопорушення, вона автоматично знімається з обліку.

   Станом на 07 лютого 2019 року поліцейськими відділу поліції складено 5 адміністративних протоколів за вчинення домашнього  насильства  (ст.173-2 КУпАП), а загалом на обліку  перебуває 60 осіб-кривдників, які скоїли домашнє насильство.

   Наталія Осійчук закликає, постраждалих осіб не замовчувати факт вчинення домашнього насильства та  обов’язково звертатися до органів поліції, здійснивши дзвінок на лінію 102 чи особисто, для відповідного реагування та вирішення питання про притягнення кривдника до відповідальності.

Насамкінець хотілося б додати, попри все, реформи хоч і поволі, але рухаються. Ще донедавна на проблему домашнього насильства ніхто не звертав уваги допоки вона не набирала кримінального характеру. Сьогодні захиститися від кривдника, навіть якщо він не проживає в одному будинку з жертвою, та немає з нею спільного майна, можна. Це право надає новий закон.

Жанна БІЛОЦЬКА