Чого навчають маленьких академіків у «SMARTUM»

Переглядів: 21

У соціальній мережі неодноразово зустрічала дописи про Академію інтелектуального розвитку дитини «SMARTUM», що успішно себе зарекомендувала у Володимирі-Волинському майже три роки поспіль. Особливо закарбувалися у пам’яті ніби й знайомі, однак такі далекі для сприйняття терміни: ментальна арифметика, меморика, букварика, читарика та ліберика.

Цікавість взяла верхи, домовившись про зустріч із засновницею Наталією Митошоп, вирушила в  Академію, яка знаходиться на вулиці Гайдамацька, 24.  В одному з класів на своїх маленьких учнів очікувала один із тренерів Інна Дубенчук. У вічі впав величезний мультимедійний екран, на якому  подаються програми з вивчення різних курсів, розроблених світовими науковцями. Поряд на столах  спеціальна рахівниця, цікаві ілюстровані  сертифіковані підручники та ряд інших предметів, які дозволяють діткам не лише опанувати науку, а й в подальшому досягнути в житті неабияких успіхів.

Перша зустріч з дітками, яким було лише по 5 років, просто шокувала. Спостерігаючи як малеча  видає миттєвий результат математичних дій, охоплює не лише подив, а й деяка непевність у собі.   Побачила, як  маленька дівчинка вправлялася у фонетиці, вірно натискуючи на картинки, і повірте, була заворожена такою впевненістю.

Школярі академії досягають  неабияких результатів: можуть прочитати до 3-х тисяч слів у хвилину, додають в умі чотиризначні цифри, вільно орієнтуються у просторі в радіусі 180 градусів. Таблиці, маски, лабіринти – це все, що доводиться використовувати під час досягнення позитивних результатів. Дитя, яке перший раз переступило школу ментальної арифметики, вже за три заняття читає склади, а за два-три місяці повністю перечитує букварик. Вільно додає цифри та тренуючи свою пам’ять на курсах меморики  запам’ятовує до  80% прочитаного тексту.

Захоплення від побаченого надто складно передати у декількох словах. Засновник  Академії Наталія Мітошоп за допомогою певної програми,  вшитої у мобільному телефоні, продемонструвала на спеціальному підручнику яким чином відбувається  процес викладання та оцінювання. У кожного з батьків є такі ж програми, за допомогою яких діти виконують домашні завдання. Повірте, після побаченого у спогадах з’явився   фільм про Гаррі Поттера, де у школі чудес Хогвардс творилися чудеса. Коли Наталія Степанівна  наставила телефон на один з підручників, ніби за помахом невидимої палички чарівника з малюнків миттєво злетіли метелики, а на обкладинках з’явився  хлопчик казкової академіїї наук.

Декілька слів про саме навчання. Курси  та тривалість студіювання обирає тренер після першого прослуховування дитини. Віковий ценз – від 4,5 до 16 років.  Групи від 4-х до 6-ти діток. Починаючи з  букварика, читарика та ментальної  арифметики, учні переходять до ліберики, меморики. А допомагають їм у цьому тренери Інна Дубенчук,  Вікторія Решетило, Вікторія Борис, які щороку здають тести у Києві, готують ряд презентацій своїх уроків, за що одержують сертифікати. Наука, зароджена в Японії мало не 3 тисячі років тому, вимагає неабияких знань, навиків та умінь. Подібних шкіл в Україні понад 300. Методики викладання розробляють науковці всього світу, які у подальшому застосовуються у навчальному процесі.

На цьому засновниця Академії Наталія Митошоп, котра перебуває у постійному пошуку нового та незвіданого, не зупинилася. Окрім відкриття подібної школи у Нововолинську, на базі Академії тестується ще один курс : наука подібна на шоу з елементами хімії. Для цього  тренери  Дмитро та Любов організовують показові виступи для школяриків Академії у позаурочний час. Дітворі це дуже подобається.  Завдяки цим шоу у школярів прививається любов до хімії та фізики.

У планах проведення олімпіад серед подібних академій. Як наголосила Наталія Мітошоп, «круту науку» планує використовувати на корпоративах.

На завершення розмови поцікавилася: чи не відчувається браку охочих займатися в академії? Дітей достатнь, – кажепані Наталія.  Та коли хтось має бажання стати “академіком”, – завжди раді. Тут всі працюють на результат. А він, повірте, перевершує усілякі сподівання.

Людмила ГНАТЮК