Досвід Кузнецовська щодо перейменування назви: у скільки це обійшлося місту

10.06.2020 | Новини | перегляди:

Питання повернення Володимиру-Волинському історичної назви піднімається вже давно. Місцева інтелігенція, митці та деякі політики активно обговорюють можливість повернути історичну назву «Володимир» без штучного додатку «Волинський».

Так, у 2018 році на черговому засіданні молодіжної ради при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради розглянули питання, щодо повернення місту історичної назви Володимир.

Аргументували свій погляд тим, що назву Володимир-Волинський місто отримало у 1795 році під час приєднання до Росії у якості повітового міста новоутвореної Волинської губернії.

Детальніше про те, що думали мешканці міста про повернення місту історичної назви читайте у архівних матеріалах.

Два роки тому, і сьогодні, чимало містян виступають за те, щоб місто було Володимиром. Противники наводять інші аргументи, – дорого і складно. Цими відмовками неодноразово «жонглювали» представники міської влади. При цьому ніхто не разу не відповів: наскільки дорого та як складно. 

Щоб дати остаточні відповіді на ці питання, депутати Володимир-Волинської міської ради Максим Клим’юк, Роман Горошкевич та Сергій Барщевський побували в гостях у міського голови міста Вараш Сергія Анощенка, яке ще 5 років тому було Кузнєцовськом. На цій зустрічі він розповів як відбувалося перейменування .

Варто зазначити, Кузнєцовськ перейменовували в рамках процесу декомунізації. Але це ніяк не впливає на сам процес перейменування та його вартість.

Сергій Анощенко наголосив, головне у зміні назви міста – переробити всі статутні документи комунальних закладів та змінити вивіски. За 4 роки, що триває перейменування, на нього з міського бюджету Вараша було виділено 300 тисяч гривень. Громадянам платити та змінювати нічого не потрібно. Усі документи зі старою назвою міста залишаються дійсні.

Ще один плюс – перейменування може тривати роками. У Вараші досі не перейменований міський суд та не змінені деякі вивіски та знаки. Це означає, витрати на перейменування можна розтягнути в часі, а не виділяти всю суму з річного бюджету.

В Українському інституті національної пам’яті кажуть, що випадки повернення історичних назв містам та селам поза межами закону про декомунізацію не є поширеними, але трапляються. За останні три роки їх було мінімум із десяток.

«Повернення історичної назви не передбачено чинним законодавством. Таке перейменування можливе лише за загальною процедурою зміни назви, яка виписана ще в радянські часи. Окірм того, це одна з п’яти причин перейменування, передбачені законодавством. Зараз схожа ситуація у Переяславі-Хмельницькому. Є історична назва Переяслав, яку поміняли 1943 року, аби наголосити на Богданові Хмельницькому як об’єднувачеві українського та російського народу», – розповів начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних менших УІНП Богдан Короленко.

При цьому місто Переяслав, вже пройшло цю процедуру. Ідея перейменування була підтримана територіальною громадою на громадських слуханнях і Переяслав-Хмельницькою міською та Київською обласною радами. Достатньо було лише політичної волі керівництва міста Переяслав та проявленої ініціативи. А чи вистачить її у керманичів Володимира-Волинського, покаже лише час.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини