Лікарня, у якій можна захворіти…оптимізмом

17.03.2020 | Новини | перегляди:

Останнім часом жоден тиждень новин на Волині не обходиться без повідомлень з цієї лікарні. Ковельські медики роблять надскладні операції, навіть повернули до життя людину, пересадивши донорське серце, уже навчились протезувати суглоби, рятують від інфарктів та займаються мікрохірургічним втручанням. Подивитись на власні очі, що ж такого унікального у цьому медичному закладі звичайного, фактично сусіднього міста, вирушили депутати міськради Роман Горошкевич та Сергій Барщевський, а також Максим Климюк, який, як відомо, подав заяву про складання депутатських повноважень та провадить громадську діяльність.

Після усього побаченого, сміливо можна робити висновок: тут можна захворіти хіба оптимізмом, адже у нас, в Україні, виявляється, усе можливо. Але про все по черзі.

  «Наш головний лікар!», – досі так називає Олега Самчука, який тепер очолює Львівську лікарню, Людмила Івахнюк, заступник головного лікаря з медичної частини. Переважна більшість ідей та ефективних рішень – його. На втілення задуманого та перетворення стандартного лікувального закладу у потужний багатопрофільний медичний центр вистачило неповних 5 років. Задля залучення кадрів вивільнені площі колишнього шкірдиспансеру та молочної кухні переобладнали під житло для лікарів та середнього медперсоналу, щоправда, одну квартиру ще притримують для нейрохірурга, якого сподіваються знайти вже найближчим часом. Після 10 років роботи, до слова, житло можна буде приватизувати.

  Про персонал Олег Самчук дбав у всіх сенсах, від елементарного облаштування кожного робочого місця до надання можливості лікарям постійно навчатись та вдосконалювати навики на всеукраїнських і міжнародних курсах, тренінгах, стажуванні. На цей час у Ковельському МТМО працює 50 інтернів, у кожного є персональний план кар’єрного розвитку, бо, вважають в адміністрації закладу, дивитись потрібно у завтрашній день. Наприклад, на операції з пересадки нирок і серця спочатку місцеві лікарі асистували більш досвідченим столичним колегам, а тепер трансплантацію нирки можуть робити уже самі.

  Людмила Михайлівна з гордістю розповідає про деталі господарювання, але усіх секретів видати не обіцяє. Каже, колишній головний лікар був дуже комунікабельний, умів переконувати і представників влади, і лікарів, знав, що заклад мусить заробляти гроші, тож вони брали участь у всіх можливих програмах і грантах, де можна залучити кошти на розвиток. Допомагає і міськрада, скажімо, за її фінансової підтримки у Ковелі працює програма з забезпечення безоплатними препаратами для хіміотерапії онкохворих. Тут, на місці, лікар-онколог робить призначення та проводить курс лікування, тендери на придбання цих ліків проводять завчасу, тож перебоїв, як у інших закладах, навіть у обласному онкоцентрі, немає, а така фінансова підмога стає справжнім порятунком для людей, адже вартість цих препаратів захмарна.

  За своїм прогресивним керівником, геніальним менеджером у Ковельському МТМО сумують, намагаються слідувати його настановам і особистому прикладу, працюють, щоб його не підвести і зараз. І це, напевно, найвищий рівень пошани, коли без нього про нього – говорять лише добре.

  Спочатку у лікарні помічаєш відсутність лікарняного запаху. Усюди, навіть у стаціонарі. У фойє пахне кавою, бо там стоять автомати з різними видами напою. Кожні кілька метрів – кулери з водою, усюди на стінах – резервуари з антисептиком для рук. Низько розташовані підвіконня облаштовані широкими дерв’яними стільницями, на які можна навіть сідати. Що ж, усе доволі демократично.

  Стримана кольорова гама, ретельний підбір матеріалів – багато скла і пластику, поєднання інтер’єрів з красивими меблями наштовхують на думку, що тут попрацював дизайнер. Логотип закладу на стінах, дверях, автомобілях, одязі, навіть на кружках. Так розвивають бренд. Окрема тема – рецепції. Вони різні у різних відділеннях, але усі сучасні і стильні, зручні та естетичні.

  На екранах телевізорів у коридорах та відділеннях демонструють відеоролики про ТМО, їхні унікальні операції з пересадки органів. У відділенні трансплантації нирки на стіні фотографії щасливих пацієнтів і їх сімей, серед яких пізнаємо нашу володимирську родину. Загалом, кажуть лікарі, у Ковелі щороку лікуються 18-20 відсотків приїжджих пацієнтів. І угод з сімейними лікарями уклали багато жителів інших населених пунктів, а з 1 квітня, передбачають, буде значний наплив тих, хто потребує кваліфікованої вторинної меддопомоги.

   Як відомо, вже за місяць стартує ІІ етап медреформи, відповідно до якої Національна служба здоров’я України закуповуватиме у лікарень медичні послуги і за них платимеме гроші згідно з тарифами. Відтак, 27 пакетів медпослуг з Програми медичних гарантій стануть безкоштовними для пацієнтів. Це хірургічні операції, інша стаціонарна допомога, пологи, лікування при гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, туберкульозі, психічних розладах, паліативна допомога, медична реабілітація тощо. Кожна лікарня обирає ті пакети, які медичні послуги вона зможе надати. У Ковелі це 23 пакети з 27-ми, по одинадцяти видах допомоги уже надійшло погодження від МОЗ, ще дванадцять запитів перебувають на розгляді.

  Кожен з контрактів НСЗУ підписує лише за певних умов, серед яких наявність у лікарні необхідного обладнання та підготовлених спеціалістів, обладнані приміщення та осучаснення діловодства тощо. У Ковельському МТМО вже звичними стали ангіографія та коронарне стентування при загрозі ішемії чи інфаркту, тромбоекстракція – видалення тромбів з артерії при інсульті, різноманітні лапароскопічні операції на кишківнику, видалення між хребцевої грижі, гемодіаліз для більш як 40 пацієнтів з нирковою недостатністю, оперативне лікування катаракти і глаукоми, ну і звичайно, трансплантація органів. Відразу ж на місці можна зробити комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію (платні послуги), енцефалограму, кардіограму та УЗД, усі можливі види обстежень та аналізів.

  Лікарня самостійно поповнює запаси крові для переливання, готує плазму та інші похідні препарати, тож не потребує допомоги станції переливання крові. Лікарі кажуть, не буває такого року, щоб не траплялись критичні ситуації, коли потреба у одноразовій видачі крові сягає і до 20 літрів, – переважно для важких пологів. А ще пригадують страшну аварію Білоруського автобуса поблизу Ковеля – приймати майже три десятки травмованих довелось саме їм, тоді значні запаси крові врятували не одне життя.

  Причиною для радості працівників Ковельського ТМО є власна киснева станція, від якої кисень надходить у кожне приміщення, кожну палату лікарні та, звичайно ж, в операційні. За кілька років там уже забули, що таке кисневі концентратори і балони з киснем. З власних спостережень знають, що насичення киснем повітря збільшує загальну ефективність лікування.

  Попри безліч новеньких, надточних лікувальних і діагностичних пристроїв та апаратів, є той, яким особливо пишаються, стверджують, що він такий один в Україні. Це «Плазон», за який російські винахідники отримали Нобелівську премію у 2003 році. Ним широко користуються європейські клініки, та на український медичний ринок йому зась. А ця невеличка коробочка з трубкою, що закінчується металевим наконечником, творить дива: заживляє рани, струпи, ерозію, лікує аденоїди, риніти та гайморити, усуває симптоми алергії, знижує тиск – усе завдяки спрямуванню на хворий орган потоку охолодженої плазми та монооксиду азоту.

  У рамках реформування ТМО потребує лиш часткової реконструкції – розширення приймального відділення, на що уже виділено 7 мільйонів гривень, створення реабілітаційного відділення з організованою мультидисциплінарною командою замість існуючих кабінетів ЛФК, збільшення площі діагностичного центру. 

  Щодо цифровізації, то ця практика вже звична для кожного лікаря і медсестер – увесь персонал має облаштовані робочі місця для входу в електронну систему «еHealth», а також у мережу «Доктор Елекс», яка ось уже п’ятий рік об’єднує електронні медичні карти пацієнтів, доступ до яких через власні логіни мають сімейні лікарі, вузькопрофільні спеціалісти, персонал діагностичного відділення. Переглянути свої дані з карти може і пацієнт, увійшовши в «персональний кабінет», який створюється відразу при заведенні такої карти.

  Записатись на прийом можна он-лайн, або скориставшись єдиним номером кол-центру 71515, за яким запис до лікаря проведе оператор. Таким же чином слід телефонувати в лікарню – диспетчер з’єднає вас з будь-яким відділенням через внутрішню міні–АТС.   

Можна багато розповідати про Ковельську лікарню, яка по праву є однією з кращих в Україні. Таких успіхів вдалося досягнути завдяки мудрому керівництву у співпраці з міською владою. Усього лише за чотири  роки заклад перетворився на сучасний медичний центр з висококваліфікованими фахівцями та сучасним обладнанням. На превеликий жаль, наше КП Володимир-Волинське ТМО не може похвалитися подібним. У той час, коли у Ковелі чималі ресурси спрямовували і продовжують це робити, на охорону здоров’я, у нас проводились ремонти. Звичайно, добре, що у палатах новий ламінат і тумбочки, про ліжка подбав Микола Гінайло, однак це не допоможе хворому стати на ноги, коли медикам доводиться працювати на старому допотопному обладнанні, а молоді фахівці втікають за кордон. Тому люди змушені їздити лікуватися та проходити обстеження в інші медзаклади.

Так, останнім часом, відколи Володимир-Волинське ТМО втратило статус опорного пункту, плюс епідемія коронавірусу в Україні, місцева влада почала змінювати пріоритети, основним з яких донедавна був ремонт даху за 5 мільйонів. Хоча, з власних джерел, виданню відомо про те, що в інфекційній лікарні підготовкою до зустрчі з небезпечним вірусом є … ремонт палат. Тож пріоритети, можна сказати, не змінилися. А так хочеться, щоб і Княжий Град міг похвалитися наданням якісних медичних послуг. Можливо, колись так і буде. А поки маємо те, що маємо.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини