Вівторок, 29 вересня 2020, 01:51

Олег Борбелюк: «Ми підтримуємо військо власним коштом, а не за гроші благодійників»

07.05.2020 | Новини | перегляди:

     Чим ближче до виборів, тим більше бруду виливається на тих, хто йде попереду та має високі рейтинги. Здебільшого, його замовляють, або виливають ті, хто боїться конкуренції або програє опоненту у здобутках.

   Одним із таких є Костянтин Зінкевич, який завдяки волонтерській діяльності став депутатом Волинської облради у 2015 році. Також намагався поборотися за крісло міського голови Володимира, але чи не вдвічі поступився багаторічному керманичу міста Петру Саганюку. Про що пише “БУГ”.  Подейкують, за  період волонтерства зміг добряче збагатитися, навіть придбати квартиру для сина у Луцьку, й увійти до десятки «депутатів-багатіїв» Волиньради.

   “Спогади” цього волонтера, який любить піаритися і критикувати місцеву владу, а подекуди, й нардепа Гузя, якому провально програв на виборах у 2014 році, останнім часом друкують на сторінках деяких інтернет-видань, зокрема «Буг» та  «Княжий град». Останнє прославилося фейковими статтями,  головними героями яких є люди, неугодні міському голові Петру Саганюку.   

   Костянтина Зінкевича можна зрозуміти, адже чого тільки не зробиш заради того, аби хоч якось про себе нагадати. Особливо коли твоє волонтерство закінчилося з початком депутатської діяльності, термін якої спливає, а здобутків так і немає. Єдиним, чим запам’ятався володимир-волинцям за період своєї каденції, – відстоюванням права Нововолинської ЦМЛ бути госпітальним центром.

Так, днями на “Бузі” з’явився допис, у якому він висловлювався про керівника «Гербор-Холдинга» Олега БОРБЕЛЮКА, який, з його слів, відмовлявся допомагати війську. Можна було б пропустити повз вуха пліткарство, яким полюбляє займатися обласний депутат, якби не одна «але». На відміну від нього, Олег Борбелюк надавав підтримку армії та продовжує це робити власним коштом.

   Так, у перші дні російської агресії, підприємством було надано техніки Збройним Силам України на понад 3 мільйони гривень, яка й досі знаходиться у користуванні військових. Зокрема 51 ОМБР, а нині 14 ОМБр. Серед місцевих підприємців, які також передали автівки війську, – Валерій Діброва та Євгеній Шелепіна.

За словами керівника автогосподарства «Гербор-Холдинг» Петра ПОТАПЮКА, машини не тільки їхнього підприємства, а й інші, які були надані благодійниками у користування ЗСУ, й зараз обслуговуються у них. «ЗІЛ-131» довелося повністю відновлювати, бо був наскрізь  прошитий кулями, ще одна автівка була знищена снарядами. Окрім того, на шкільних автобусах, які приганяли на підприємство, робилося електрообладнання, ремонтували двигун на командирському «УАЗику».

   Загалом з підприємства було мобілізовано 76 працівників, двоє, на жаль, загинули, 6 були водіями герборівських машин. Крім техніки, через  волонтерів та військових на схід та на Рівненський полігон, на якому проходили бойову підготовку військовослужбовці 51 ОМБР, передавались бронежилети, кевларові каски, москітні сітки, тепловізори, продукти харчування та інші речі. Усім працівникам, задіяним на той час в АТО, виплачувалась заробітна плата, як і  тим, хто призивався на навчальні збори  резервістів. Окрім того, з кожного працюючого вираховується військовий збір. Люди власним коштом допомагали й продовжують допомагати армії. Саме такою, за словами Олега Борбелюка, має бути справжня допомога.

    Щодо звернень, про які говорить Костянтин Зінкевич, їх не було, крім одного. Від «волонтерки» Наталії Бояриної, яка просила чималу суму, не спромігшись пояснити, на які потреби. Їй було відмовлено. Після чого вона звинуватила Олега Борбелюка у відмові допомоги війську. Лише згодом люди дізналися правду про її «волонтерську діяльність», яку вона змушена була припинити.    

    Насамкінець, хочеться поцікавитися у Костянтина Зінкевича: що ним було зроблено за власні кошти для війська? Хто бачив його звіти? Скільки було переказано коштів на рахунки, утім числі й закордонні? Куди вони поділися?

   На початку АТО волонтерів, які заробляли на війні, було чимало. Згодом про їхню «діяльність» ставало відомо, і вони втрачали людську довіру. Сьогодні про них ніде й не чути, але дехто нагадує про себе, поливаючи брудом інших. Та люди вже давно зрозуміли, хто вони є насправді.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини