Перейменування міста – політичний піар Гузя чи абсурдність місцевої влади
05.06.2021 | НовиниПереглядів: 13
Депутатами міської ради під час чергової сесії було прийнято рішення розпочати процедуру щодо перейменування міста Володимира-Волинського. Автором проєкту є депутат від партії “За майбутнє” Андрій ГНАТЮК.
Питання перейменування, а правильніше, повернення історичної назви – Володимир, порушувалося неодноразово упродовж багатьох років. Та остаточного рішення так і не було прийнято. Досліджуючи історію княжого граду, думки як науковців так і громадськості розділилися. Одні переконані, що у назві міста потрібно забрати приставку “Волинський”, оскільки її воно отримало після третього поділу Польщі наприкінці ХVIII століття, на той час Російська імперія мала вже Володимир на Клязьмі. І тепер, коли з Росією маємо війну, на часі відновити історичну назву місту, заснованому князем Володимиром Великим. Інші вважають, що перейменування не на часі, оскільки потягне чималі витрати у юридичних питаннях. У цьому випадку потрібно владі попрацювати над цим і донести необхідну та важливу інформацію. Є й такі, які історичною назвою вважають – Ладомир. Скільки людей – стільки думок.
Але є й інший бік медалі. Багатьох обурюює той факт, що важливе для міста та його мешканців питання підіймає не міський голова, який декларував його у своїй передвиборчій програмі, а народний депутат, який не має відношення до міста. І якимсь чином одноголосно його підтримують депутати та Ігор Пальонка, який зазначив, що питання є дуже важливе для міста.
Варто нагадати, у 2018 році на засіданні ради з молодіжної політики при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради воно було підтримане, згодом отримало підтримку і на громадській раді. Депутати на одній із сесій проголосували за створення робочої групи, яку за рішенням міського голови Петра Саганюка, очолив перший заступник Ярослав Матвійчук. Але упродовж троьох років жодного разу не спромігся зібрати жодного засідання. І тут, коли питання підіймає нардеп, одразу отримує підтримку усього депутатського корпусу і міського голови. Такий крок Ігоря Гузя швидше схожий на політичний піар, ніж на щире бажання повернути місту історичну назву, оскільки думки громадськості ніхто не питає. Хоча нібито її намагатимуться дізнатися у ході громадських обговореннях, також буде створена робоча група.
Та якщо звернути увагу на дискусії, що розгорнулися у соцмережах, більшість користувачів виступає проти цього рішення. Тут напрошується висновок: люди наразі не готові до цих змін, як не були готові у 1998 році, коли проводився референдум. Немаловажливу роль відіграє, як попередньо йшлося, й фінансовий бік, оскільки зміни у документах оплачуватимуть містяни з власної кишені.
Якби там не було, такі важливі питання повинні підійматися і вирішуватися жителями міста, ніяк інакше. У нас є міський голова, якого обирала громада, і який декларував у своїй програмі повернення історичної назви місту. Тому громадськість має насамперед від нього чути цей меседж, і аж ніяк не від нардепа, якого він лише… підтримує. Бо це звучить абсурдно.
Отже, рішення щодо повернення місту історичної назви повинно прийматися виключно володимир-волинцями. Хотілося б, щоб воно було виваженим, і його не плутали зі створенням робочих місць, тарифами на комунальні послуги та іншими соціальними питаннями. Таке рішення є досить важливим для такого історичного міста як наше, зокрема для кожного з нас, і до нього потрібно підійти серйозно. Лише від нас, володимирчан залежить його майбутнє.