Сторінками історії Володимира-Волинського: “Дослідник Успенського собору”

24.06.2020 | Новини | перегляди:

Кожен, хто вперше прибуває до Володимира-Волинського, із захопленням оглядає Успенський собор – його велич, вишуканість, неповторна духовна аура не може нікого залишити байдужим. У нинішньому, 2020 році, минає 860 років від часу побудови цього найдавнішого храму Волині.

Унікальна пам’ятка вражає акустикою (звучанням), яка досягається завдяки глиняним глечикам-голосникам, які замуровані у склепіннях споруди. Особливе душевне піднесення відчуває кожен, хто помолиться біля хреста з розп’яттям Ісуса Христа, який знаходиться у соборі і датується 15 століттям. Вік цієї реліквії – понад 600 років!

Проте, не усім відомо, що були в історії собору сумні часи, коли наш величавий красень знаходився у руїнах. Історичні джерела засвідчують, що після Берестейської унії, яку уклали в 1596 році, храм перейшов у володіння до греко-католиків. Один з ініціаторів унії – єпископ Іпатій Потій – перебудував давньоруський собор укостел в стилі бароко. Є малюнки того часу, які підтверджують зміни в архітектури споруди.

Майже 200 років святиня знаходилася під владою греко-католицької церкви. У 1795 році, після третього поділу Польщі, коли вона перестала існувати як держава, Волинь перейшла під владу Російської імперії. Собор повернули православним.

Після частих перебудов і втручань, які здійснювали попередні віряни, споруда зруйнувалася. У 1887р. місцевий житель, дворянин і суддя Омелян Дверницький створив православне Братство Святого князя Володимира і розпочалася відбудова. Були запрошені кращі вчені того часу – В.Антонович і Адріан Прахов, які досліджували руїни Успенського собору.

Адріан Віктрович Прахов – відомий мистецтвознавець, археололгі художній критик дореволюційної Росії. Він народився 16 березня 1846р. у місті Мстиславлі. Навчався у третій Санкт-Петербурзькій гімназії, закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. Навчався у Західній Європі, слухав лекції відомих мистецтвознавців у Мюнхені, вивчав пам’ятки давньогрецького мистецтва. Учений подорожував по Європі: був у Парижі, Лондоні, Римі – там вивчав як давні, так і нові художні твори. У 1873 році Прахов захистив магістерську дисертацію, став доцентом Санкт-Петербурзького університету, також викладав історію мистецтва у Київському університеті святого Володимира та Імператорській Академії мистецтв. У 1879 році учений захистив докторську дисертацію, досліджував і замальовував рештки фресок у Софіївському соборі та Кирилівській церкві у Києві. Подорожував Сирією, Єгиптом, Палестиною. Грецією, Туреччиною. Професійний шлях Адріана Прахова пов’язаний і з Володимиром-Волинським.

У 1886 році Адріан Вікторович досліджував руїни Успенського собору у нашому місті. Вчений підготував фотоальбом, у якому зафіксував фото Успенського собору та його архітектурне оточення. Він також досліджував рештки Старої катедри у с. Федорівці на Володимирщині, монастир у с. Зимне і Успенську церкву в с.Низкиничі, ряд інших старовинних волинських памяток. Рукописи і малюнки вченого, на основі досліджених памяток зберігаються в фондах Волинського краєзнавчого музею в Луцьку.

Науковець провів наприкінці 19ст. важливі обмірно-фіксаційні та археологічні роботи на руїнах Успенського собору та прилеглій території. Він передав для Володимир-Волинського Давньосховища понад 100 фотонегативів волинських пам’яток архітектури. Ці унікальні фотознімки, разом з іншими старожитностями потрапили до Харківського художнього музею, де їх застала ІІ Світова війна. Український вчений П. Жолтовський припускав, що ці речі згодом осіли у Санкт-Петербурзьких музеях.

Помер Адріан Прахов 14 травня 1916 року і похований у Ялті. Величавий купол Успенського собору гармонійно підноситься над старовинним Володимиром, чимала заслуга в цьому належить і професору Адріану Прахову, який зробив значний внесок у дослідження давнього храму.

Богдан ЯНОВИЧ,

науковий співробітник історичного музею імені О. Дверницького

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини