Військовий комісар Руслан Яцій: про весняний призов, ухилянтів і відповідальність за ігнорування повістки

20.03.2020 | Новини | перегляди:

Карантин, короновірус та інші ситуації, які заблокували життя у світі, не впливають на призов до лав ЗСУ. Для усіх юнаків, які досягли 18-річного віку, незабаром розпочинається весняний призов. Детальніше про це у розмові з військовим комісаром Володимир-Волинського міськрайонного військомату підполковником Русланом ЯЦІЄМ. –Руслане Ярославовичу, коли розпочинається весняний призов  на строкову військову службу?

-Згідно Указу Прзидента України весняний призив проводиться в період з 1 квітня по 30 червня 2020 року. Однак підготовчі заходи та медичні огляди вже розпочалися. Хочу зазначити, що відповідно до Указу Президента України №13/2020 від 16.01.2020 року призиваються на строкову військову службу придатні за станом здоров’я громадяни чоловічої статі, яким до дня відправлення у війська виповнилось 18 років, та які не досягли 27 років. У попередні роки відправці до лав ЗСУ підлягали з 20 років.

Скільки призовників підлягає з району та міста, і тих, хто має відстрочку?

-З району 391  призовник,  з міста 513. Станом на 4.03.2020 року відстрочкою користується 519 громадян.

-Яка ситуація з тими, хто ухиляється від призову?-

-На жаль ухилянтів багато. За результатами осіннього призову 2019 року з Володимир-Волинського району ухиляються від призову 226 призовників, а з міста – 342 призовника.

Яку відповідальність несуть ухилянти??

– Станом на сьогоднішній день нічого не змінилося. За ігнорування повістки, неявку у військкомат та ухилення від військової служби передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Якщо призовник не з’явився до військового комісаріату без поважних причин, його очікує штраф від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне правопорушення – від десяти до п’ятадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальним Кодексом України встановлено і кримінальну відповідальність, а саме у ст. 335 КК України, в якій йдеться: “Ухилення від призову на строкову військову службу карається обмеженням волі на строк до трьох років”. Згідно з українським законодавством, призовники, які отримали повістку з військкомату зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у повістці. При цьому в Законі зазначено, що неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Отже, як тільки в країні оголошено про початок нового призову в армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів на добровільну явку у військовий комісаріат. Поважними причинами неявки до військкомату можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації: стихійне лихо, важка хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.

Більшість призовників та їхніх батьків вважають повістку без підпису недійсною, а явку по ній – необов’язковою. Юристи, які хочуть сподобатися клієнту, підтримують таку думку і говорять, що «якщо ухилятися від призову в армію до 27 років – нічого  не буде». У деяких випадках, це дійсно так. Однак, на жаль, подібні точки зору не враховують сучасну практику, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень. При уважному вивченні ЄДРСР можна знайти десятки обвинувальних вироків за статтею 335 Кримінального кодексу щодо призовників, які ухилялися від строкової військової служби, але не розписувалися в повістці. Більш того, мало хто знає, що профільний Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» взагалі не містить термін «повістка», а замість нього використовується більш широке поняття «виклик».

У яких військових частинах проходитимуть військову службу?

-Перелік військових частин дуже великий. Призов строковиків в Україні проводиться з метою підготовки призовників до захисту своєї держави і забезпечення особовим складом не тільки ЗСУ, а й комплектування Національної гвардії, Прикордонної служби та Державної спецслужби транспорту, а також інших армійських формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями строкової служби. Водночас хочу наолосити, що згідно Директиви Генерального штабу ЗС України заборонено залучення військовослужбовців строкової військової служби до виконання службово-бойових завдань у районі операції Об’єднаних сил.

Перспективи після проходження строкової військової  служби?

Законами України та іншими нормативно-правовими актами забезпечено належні умови для призваних на строкову військову службу громадян України, зокрема:

  • при призові їм виплачується грошова допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року; (Постанова КМУ №587 від 12.08.2015 року)
  • військовослужбовці перебувають на повному державному забезпеченні, розміщуються в казармах, забезпечуються щоденним трьохразовим харчуванням та військовою формою одягу згідно встановлених норм;
  • при звільненні в запас їм виплачується вихідна грошова допомога в розмірі 8-ми посадових окладів (для військовослужбовців з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування 12 окладів);
  • надається відпустка 10 календарних днів без урахування часу необхідного для проїзду до місця проведення відпустки;
  • члени сімей військовослужбовців строкової військової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скорочені чисельності або штату працівників (ст.18 Закону України «Про соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»)
  • можливість укладання контракту під час проходження строкової військової служби (не раніше як після 10 місяців проходження військової служби);
  • укладання контракту для проходження військової служби у будь-якій частині після звільнення строком від 3 –х років;
  • під час проходження строкової військової служби зберігається робоче місце та компенсовується за рахунок держави середньомісячна заробітна плата (незалежно від форми власності), за умови офіційного працевлаштування (ст.21 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок »);
  • строкова військова служба враховується в загальний трудовий стаж;
  • якщо під час призову на строкову військову службу громадянин навчався на заочній формі навчання і далі продовжує навчатись, то за викликом навчального закладу додається додаткові відпустки для здачі екзаменаційних іспитів, які враховуються в загальний строк проходження військової служби.

Чи проходитимуть військову службу ті, які навчались на військовій кафедрі?

-Так проходитимуть. Це окремий вид військової служби. Такому призову підлягають особи віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу (закінчили військові кафедри), мають вищу освіту (не нижче бакалавра) і яким присвоєне первинне офіцерське звання. Такий призов офіцерів запасу проводився 2 рази на рік, у травні та в листопаді-грудні. Тобто в той час, коли відбувається призов на строкову військову службу. Відповідно до статті  119 Кодексу законів про працю передбачено, що за військовослужбовцями які призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу зберігається місце роботи, посада і середньомісячна заробітна плата.

P.S. Згідно розпорядження командувача ОК “Захід” у зв’язку з введенням карантину прийом відвідувачів у військоматі обмежений.

Жанна БІЛОЦЬКА

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини