Як володимирські чиновники використовують громадські проекти для дерибану бюджетних коштів

Переглядів: 461

У Володимирі, незважаючи на війну та обурення громади, проходить активне голосування за проекти громадського бюджету. Цьогоріч на реалізацію ініціатив громади   виділено не менше 3-х мільйонів гривень. Крім цього, передбачена можливість його дофінанусвання   з місцевого бюджету у разі збільшення вартості проєктів.

Ці зміни до Положення внесені 12 квітня на засіданні координаційної ради з питань громадського бюджету (бюджету участі). Автором змін є депутатка, керівниця відділу економіки  міськвиконкому Виваль Оксана. Головна суть зміни до Положення – повернути адмінресурс для  безконтрольного відмивання бюджетних коштів.   

 За ініціативи вищезазначеної депутатки  керівники  бюджетних установ без контрольно матимуть змогу проводити «поліпшення» за кошти володимирчан.  В Положенні  закладено створення штучних об’єднань – «ініціатив від влади», тобто   авторами проєктів можуть бути працівники виконавчого комітету чи члени координаційної ради  з питань громадського бюджету. Відповідно вони будуть зацікавлені їх протягувати на голосування.  Крім цього,  дано право  владі через працівників виконкому рекомендувати самостійно чи через бюджетні установи подавати проєкти на благоустрій власної території. Тобто матимуть змогу  частину коштів «красти» з бюджету участі.  

Отож, категорія «ВЕЛИКІ ЗАГАЛЬНІ» (від 250 000,01 до 1 000 000,00 грн) цього року представлена різно направленими проєктами, серед них:

1.Проєкт №6 «Публічний простір на вулиці Ковельській», автор Ніна Зінчук, бюджет – 970 882 грн. Насправді автором цього проекту є та сама депутатка, по сумісництву керівничка економіки та авторка   корупційних  змін до Положення  про громадський бюджет. «Проєкт передбачає встановлення двох павільйонів з підсвіткою по вул. Ковельській для відпочинку перехожих, укриття від негоди, вільного перебування та зустрічей людей…» –  насправді на цьому місці планується облаштувати ятки для торгівлі , що заборонено  вищезгаданим Положенням.

2.Проєкт №13 «Ремонт доріжки з вулиці Сагайдачного до спорткомплексу в м. Володимирі», автор Микола Коцько, бюджет – 953 875 грн. Насправді автором цього проекту є  перший заступник міського голови Матвійчук Ярослав.

Проєкт передбачає ремонт пішохідної доріжки з проїжджої частини вулиці Сагайдачного від будинку  №3,  де проживає посадовець, до парку для комфортного та доступного проходження мешканцями… Це друга спроба автора протиснути проект.  Три роки тому він вже подавався і був відхилений попереднім складом Координаційної ради через судову заборону будівництва на території єврейського кладовища.

Що змінилося за три роки?  Чому цей проект допущено до голосування, якщо управління архітектури його відхилило з приміткою: після внесення  зміни до  меж старого єврейського кладовища?  А це орієнтовно 20 метрів від будинку N3, тобто  початку дії заборони. Постає запитання:  невже 20 метрів доріжки  вартуватиме громаді  954 тис гривень? По 50 тисяч гривень за квадратний метр?

3. Проект N6: Встановлення спортивного майданчика біля парку «Легенда», що біля річки Риловиця.  Автор Радкевич Сергій.  Проєкт  був допущений до голосування Координаційною радою, однак  дивним  чином   відсутній на платформі для голосування. Це помилка організаторів-посадовців міської ради, чи помста «головному» анти корупціонеру?  Чи просто забули ?

30 жовтня  Координаційна рада буде вирішувати продовження термінів для голосування. Причина у численних скаргах до організаторів, посадовців, які через свою некомпетентність  змінили платформу для голосування  на недолугу. Але, як вони ж пояснюють,  на безкоштовну! Подібні нефахові, непрофесійні рішення дуже дорого обходяться громаді. А можливо все продумано так, щоб неугодні проекти не набрали голосів?    

У минулому році громадський бюджет не приймався. Як було зазначено на офіційному сайті міської ради «за умов кровопролитної визвольної боротьби українського народу з російськими загарбниками, проведення конкурсу проєктів громадських ініціатив відтерміновується до мирного часу. Кожен з нас вболіває за розвиток і процвітання нашої громади, але у час війни першочерговим стає життя і відбудова України». Але ж війна триває, щоденно громада прощається із загиблими Героями. Невже для влади на чолі з Пальонкою настала перемога? В чому нагальна потреба влаштування доріжок, відпочинкових зон? Чому різко змінилася риторика влади? Відповідь одна: коли з’являється будь-яка можливість дерибанити бюджет, війна у володимирської влади відходить на задній план.