На мирне зібрання сивочолих чоловіків під стінами міської ради Ігор Пальонка викликав поліцію

Переглядів: 46

Тиждень тому поблизу приміщення Володимирської міської ради зібралося шестеро жителів міста поважного віку з плакатами,  якими  закликали депутатів дослухатися до свого розуму, а не приймати рішенням простим натисканням кнопок на планшеті. Це здебільшого стосувалося рішень про виділення коштів для підтримки військових на передових позиціях. І не ремонтами штабів, вкладанням бруківки, ремонтами фасадів та їдальні у військових частинах мирного Володимира, придбання квартири комбригу, а того спорядження, яке потребують вояки на передовій. Більше того, останнім часом за вказівкою міського голови Ігоря Пальонки текст рішень, що стосуються виділення коштів на військові частини, є засекреченим і громада не має змоги контролювати ефективність та цільове їх використання.  

Серед представників громадськості був присутній екс депутат із 30-річним стажем депутатської роботи  Василь Сусік, розповідь якого ми подаємо. Тримаючи в руках плакат, Василь Михайлович надіявся на порядність місцевих обранців, на їх мудрість та виваженість. Хотів просто достукатися до їх совісті. Однак більшість з тих, хто йшов на сесію, навіть не підійшла до, як  потім вияснилося з поліцейських протоколів, несанкціонованих  мітингарів. А дехто пафосно дав зрозуміти та навіть натякнути, що не варто людям взагалі тут перебувати та не «будоражити народ».

Свій прихід під стіни міської ради за годину до початку сесії Василь Сусік пояснив тим, що вважає несправедливим акумуляцію відрахувань від зарплати вояків до бюджету однієї територіальної громади. Цей податок повинен бути рівномірно розподілятися по усіх громадах, звідки призвані служити, підписали контракти чи добровільно мобілізували вояків. Або  внести зміни до закону та перераховувати їх до Державного бюджету  на рахунки Міністерства оборони. Майже 2-х мільярдний бюджет Володимира це не є заслуга ні міської ради, ні громади в цілому, тому виділених з бюджету міста 260 мільйонів гривень на армію, якими так полюбляє вихвалятися Пальонка, становлять якихось 20 відсотків. Тобто, мізерія.  Решта йде на  нечувані мільйонні ремонти та утримання штатів чиновників міської ради. На премії та інші блага.

Стояли собі мирно ці шість дідів, тримали плакати, тексти яких не були ні войовничими, ні закликами до радикальних дій, ні образливого змісту. До них з чиновництва міської ради не вийшов жоден. Навпаки, сказали, що з ними немає про що говорити. «

«Це низько та підло з їх сторони, зокрема Ігоря Пальонки, – наголошує Василь Михайлович.  – Подібні мирні зібрання людей не є новиною для Володимира, і щоразу до людей виходив екс-голова вже нині покійний Петро Саганюк. Не розганяв, не ображав, навпаки – запрошував до себе в кабінет або сесійну залу, де за певний час люди або віднаходили відповіді на свої проблеми, або ж домовлялися про  компроміс між сторонами. А тут…  Невже влада злякалася шестеро сивочолих людей, одному з котрих більше 80 років?»

Однак на цьому історія не завершується. Постоявши з півгодини та зрозумівши, що владі та меру на них просто наплювати, почали згортати плакати з намірами йти геть. До приміщення ради в той момент під’їхав начальник поліції Василь Майданюк. Оцінивши обстановку, він просто порадив їм розійтися.

І щойно почали чоловіки розходитися, як до одного з них – Євгена Нагірного зненацька підійшли два копи та взяли під руки. Той, не очікуючи такий поворот подій, дещо був ошелешений та спантеличений. Почав звільнятися від міцних рук стражів порядку, проте цього йому не вдалося. А коли до них підійшов Василь Сусік, йому також було запропоновано слідувати у відділ поліції. І ось уже двох сивочолих чоловіків браві поліцейські проводять до відділу для встановлення, як вони наголосили, особи. Відразу ж розвели по кабінетах та після встановлення особи почали складати протокол про адміністративне правопорушення.

На Євгена Нагірного про організацію несанкціонованого мітингу та непокору поліції, а на Василя Сусіка – про організацію несанкціонованого мітингу.

Василь Сусік, котрий був і членом виконкому, працював секретарем ради, 30 років депутатом, здивований тим, що Ігор  Пальонка використовує поліцію як каральний орган. Невже до такої ступені боїться свого виборця? Чому працівників поліції використовує для особистої охорони та зведення рахунків з інакомислячими?   

Відбувся суд. Розглянувши протоколи, вивчивши усі обставини та заслухавши так званих порушників,   суд виніс постанову про закриття справи за відсутністю складу адміністративного порушення. Віват, Феміді!